Про це повідомляє у Facebook громадська організація “Оборона Маріуполя”, передають ”Вікна”.
“Так, минулого тижня почали страйк гірники вугледобувного підприємства «Ясинівська-Глибока» (м.Макіївка Донецької області), які не отримують зарплату з березня місяця. Заспокоювати обурених робочих приїхав «міністр вугільної промисловості ДНР» Р.Дубовський і лідер окупаційної влади О.Захарченко у супроводі озброєних бойовиків (а раптом роботяги поженуть експлуататорів з усією пролетарською ненавистю). Терористи умовили шахтарів продовжити роботу і натомість заплатили! - 75 відсотків зарплати за березень», - зазначається в повідомленні.
На запитання, коли ж віддадуть решту, представники «ДНР» конкретно не відповіли і порадили шахтарям «триматися».
“Після «Ясинівської-Глибокої» почала страйкувати макіївська шахта ім.Кірова, тут бойовики заплатили роботягам цілих 69 відсотків зарплати за березень», - повідомляє «Оборона Маріуполя».
“3 серпня почали страйкувати шахтарі шахти ім.Челюскінцев (Донецьк), у минулому одного з найуспішніших вугільних підприємств Донецького регіону. Зокрема, відмовилася спускатися в шахту 2-а і 3-а зміни вугільників, які не отримують зарплати з березня. До протестуючих знову приїхали озброєні до зубів бойовики”, - йдеться в повідомленні у Facebook.
Шахтарям пояснили, що гроші на березневу зарплату нібито надійшли в банк, який неофіційно належить меру Донецька І.Мартинову, де вони і «зависли».
За даними спеціалістів, подібна ситуація склалася на всіх підприємствах вугільної галузі, розташованих на територіях окупованих сепаратистськими угрупованнями: на наступні виплати шахтарям грошей в «ДНР» немає, тобто ситуація залишиться не вирішеною.
“Багато гірників з ностальгією згадують життя в правовому полі України, проте, багатьох тримає житло, сім’ї та і з ломом на автомати і «Гради» бойовиків не підеш», - підсумовує «Оборона Маруполя».
Наразі, за інформацією Міненерговугілля України, на окупованих територіях Донецької і Луганської областей знаходяться 53 шахти державної форми власності, ще 30 шахт - інших форм власності, що становить 55% від загальної кількості вугільних підприємств в Україні.
