За документами Держкомзему, який виділив 17,8 га для учасників АТО, земля в урочищі "Сад" на околиці Тисменці Сумнозвісний Тисменицький масив для учасників АТО починається в глибині лісу – в тому місці, де верболози і двометрові борщівники, за якими проглядаються покинуті сади, переходять у стіну дерев, повідомляють ”Вікна” з посиланням на Курс.
Високі ясени, розлогі клени і тлусті верби – це верхній ярус тутешнього лісу. Окремі дерева такі грубезні, що їх можна обхопити лише втрьох. Поміж ними насіялися і стали густою щіткою молоді деревця. Нижній ярус лісу – всеможливі чагарники, вкупі з бузиною, дикими малинами й ожинами, які застелюють землю. На рівні людського зросту домінують все той же борщівник і будяки.
Кількаметрові рослини буяють у дикій місцині. Китиці їхніх чіпких квітів б’ються в лобове скло нашого буса, коли той просувається до умовно кажучи садової ділянки.
“Зараз знайдемо мою дачу, – сміється Східний Вовк. – Земельники якийсь квадратик намалювали, а хлопці по GPS вирахували, що має бути десь тут”.
За документами Держкомзему, який виділив 17,8 га для учасників АТО, земля в урочищі “Сад” на околиці Тисменці є землею державної власності сільськогосподарського призначення.
“Ми розпитували в тисменичан, коли востаннє хтось обробляв цю землю, але не знайшлося тих, хто би це пам’ятав”, – каже Андрій Долик.
Зважаючи на рельєф, ділянку, певно, не обробляли ніколи – вона має горбисті місцини і западини, помережана ярами і видолинками. Дві з кількох глибоких ям, як виявляється, колись були штучними озерами. Обабіч них – дві короткі просіки, це залишки доріг. В середині 1990-х якісь крутелики хотіли зробити тут чи то нелегальне рибне господарство, чи то базу відпочинку для втаємничених. Сухі ями озер, як і все решта тут, невпинно завойовує рослинність. Але збереглася ще дерев’яна засувка на одному зі ставів, що тішить Андрія. Чоловік починає фантазувати, як би можна було облаштувати тутешню територію.
Щотижня представники різних служб ОДА починають із запитань до представників обласного Держкомзему, чому нічого не робиться. А після бурхливої дискусії, в якій типово не знаходиться крайніх, завершують записами у протокол засідань: “визначити відповідальних” або “з’ясувати, в чиїй компетенції”. На останній такій нараді голова Комітету, заступник голови ОДА Ігор Пасічняк на пряме запитання Андрія Долика, хто повинен привести територію до такого стану, щоби земельники могли її проміряти і промаркувати, просто розвів руками: “Не знаю!”
Тисменицький земельний масив лежить за межами населеного пункту, відтак його розпорядником є обласна влада. Соцзахист АТОшників на рівні обласної влади покладений на Департамент соцполітики ОДА. І забезпечення землею зокрема. Справа зроблена – понад дві сотні ділянок під садівництво виділені, не розуміють, що від них ще можна хотіти обласні чиновники. Система поставила галочку. Крапка.
На одній із останніх нарад в ОДА голова організації ветеранів АТО пропонував, щоби земельну ділянку доручили освоїти і окультурити Департаменту комунального господарства ОДА спільно з дорожніми службами.
“Департамент соцполітики в принципі не може бути відповідальним за вирішення цього питання. Це справа комунальників. В них є техніка, вони мають вихід на дорожників, у яких є спеціальні машини, щоби корчувати ліс. Могли би зібрати разом всі ці служби і визначити, в кого яке завдання і хто що може робити. Але вирішення проблеми гальмують, – вважає Андрій Долик. – Зрозуміло, чому. Під це потрібні гроші – заправити авта, заплатити людям за роботу і таке інше. Гроші для нас передбачені тільки в обласній програмі, відтак її треба міняти. Треба робити проект змін, виносити його на сесію обласної ради. Теоретично все це можна виконати за один-два місяці і ще до снігу почистити Тисменицьку ділянку. Але чиновникам це не потрібно, бо це для них додаткова робота. Значно легше писати протокол”.
