Після загибелі музиканта інтерес до його творчості не слабшає Віктор Цой (21 червня 1962, Ленінград — 15 серпня 1990) — перша радянська зірка молодіжної маскультури, художник, поет, культовий радянський рок-виконавець 1980-х років, легенда молодіжної культури 80-х років, один із наймолодших лідерів радянського рок-н-ролу, засновник і харизматичний лідер гурту «Кино», в якому співав, грав на гітарі, писав музику та тексти, інформують ”Вікна”.
Вважається одним з першопрохідців радянського та російського року. Є автором музичних і художніх творів, у тому числі десяти музичних альбомів у складі «Кино». Також, як і діяльність рок-гуртів його сучасників кінця 70-х—початку 80-тих рр., музика Віктора викликала явну неприховану протидію керівництва СРСР. Віктор знявся в декількох кінострічках. Останні 5 років життя малював.
24 червня 1990 року на головному стадіоні Радянського Союзу «Лужники» із 70 000 кількістю глядачів відбувся останній вихід на сцену гурту «Кино», який став наймасштабнішим в кар’єрі Цоя.
Загинув у віці 28 років у зеніті слави своєї творчості. До трагічної смерті призвела автомобільна катастрофа на шосе, що неподалік від Тукумса (Латвія) 15 серпня 1990 року. Досі має безліч відданих шанувальників у країнах колишнього Радянського Союзу. Жоден артист, поет, музикант, окрім Володимира Висоцького, не удостоївся такої високої честі багатомільйонної аудиторії, як Віктор Цой. Після загибелі музиканта інтерес до його творчості не слабшає.
