ВІКНА 22 роки поруч!

Анонси друкованих «Вікон»: 80-річний блогер з Рогатина; Калуш без “чорного перехрестя”; Альпініст з пожежної

Сьогодні до читачів та у продаж надійшло свіже число друкованих "Вікон". Пропонуємо анонси основних публікацій.
Переглядів: 475

Перехрестя на вулицях Чорновола-Європейська перестане бути «чорним»?

Будинок №13 на вулиці Чорновола знесуть, а мешканців — відселять У місті, врешті, досягли домовленостей із сім’єю мешканців будинку №13, що на вулиці Чорновола: сім’ї запропонували прийнятний варіант для відселення, після якого будівлю — знесуть. Тож, уже невдовзі перехрестя, на якому в останні роки трапилося чи не найбільше ДТП у Калуші, може втратити статус «чорного».

У Калуші створять інспекцію, яка нагляне за незаконним будівництвом

У Калуші створять спеціальний відділ, функції якого полягатимуть у нагляді за будівництвом. У такий спосіб міська влада планує навести лад із незаконними забудовами.

Блог бабці Наді з Рогатина вподобав Вакарчук

На початку літа мережу сколихнула світлина бабці, яка перемальовує візерунок для вишиванки з ноутбука. Знаменитою бабцею виявилася 80-річна Анна Бойко з Рогатинщини, а фото розмістила в Інтернеті її внучка Ольга Супрун. Вона й створила блог про історію життя своєї бабці, який став найкращим особистим блогом України. А Тwitter-акаунт Ольги Супрун у конкурсі на кращий мікроблог підтримав сам Святослав Вакарчук.

Тарас Бринда: Вершина манить. Бачиш, що йде щось неправильно, але все одно лізеш
Мандрівник із Калуша Тарас Бринда спробував себе у багатьох видах спорту та активного відпочинку. Спочатку ходив у гори, потім — катався на лижах та сноуборді, згодом — зайнявся альпінізмом та скелелазінням. Калушанин постійно перебуває у пошуку, долаючи нові й нові вершини. Його кредо — саморозвиток та самовдосконалення. Своїми пригодами при сходженні на висоту в понад чотири тисячі метрів, спуск з гори вночі, а також екстремальними ситуаціями в горах Тарас Бринда поділився з «Вікнами».

Калушанки одягали фату за європейською модою

Зовнішній вигляд весільної фати впродовж багатьох століть залишався незмінним. У давні часи у нареченої не було вибору, яку фату одягнути. У багатьох народів обов’язковим елементом весільного вбрання була хустка, яка захищала наречену від злих очей, від порчі і служила оберегом. В Україні існував звичай вбирати молоду квітками і стрічками, а наприкінці весілля — розплітати їй коси. Фата в українське весілля прийшла значно пізніше, а в народне весілля — тільки у ХХ столітті. До цього вельон був прерогативою тільки дворянства та міщанства.