Відповідний Закон (проект №2862) “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” набирає чинності сьогодні, 1 вересня 2015 року. Кабмін в свою чергу повинен забезпечити до 1 вересня фінансування органів, які відповідно до Закону позбавляються пільг зі сплати судового збору, повідомляють “Вікна” з посиланням на ”Закон і бізнес”.
З огляду на те, що Законом передбачено суттєве збільшення ставок судового збору, останні кілька днів в судах можна було спостерігати аншлаг. Так, станом на 15.00 вчорашнього дня канцелярія Окружного адмінсуду Києва зареєструвала понад півтисячі позовів.
Слід відзначити, що оскільки сьогодні ряд держорганів втрачають свої пільги при сплаті збору, ще в липні П.Порошенко зареєстрував законопроект, яким ці пільги планувалось повернути. Зокрема, відповідний законопроект комітет ВР з питань правової політики та правосуддя пропонує прийняти за основу.
Переходячи безпосередньо до Закону, то він передбачає верхню планку ставки судового збору для фізосіб, зокрема, це стосується сімейних спорів. Як і домовились депутати під час прийнятті документу - для фізосіб судовий збір не перевищуватиме 5 мінімальних зарплат. Що ж стосується комерційних суперечок, то практично всі ставки залишаться в редакції проекту №2862 (відзначимо, диференція ставок для фіз- та юросіб та відповідні розміри ставок по окремих категоріях спорів викликала суперечки серед депутатів, які вважали, що це практично унеможливлює доступ до правосуддя - ред.).
Що ж стосується спорів в господарських судах, то ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становитиме 1,5% від ціни позову, але не менше однієї мінімальної зарплати і не більше 150 мінімальних зарплат. Апеляція, касація та перегляд рішення Верховним Судом в даному випадку обійдеться дорожче - 110, 120, 130% ставки, яка підлягала сплаті при подання відповідної позовної заяви.
Закон передбачає наступне:
— зменшення кількості категорій судових справ, при розгляді яких судовий збір не сплачується.
Тепер судовий збір справлятимуть із заяви про обмеження цивільної дієздатності фізособи, визнання особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, а також заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
— суттєве зменшення кількості платників, що звільняються від сплати судового збору.
З переліку пільговиків виключено позивачів у спорах, пов’язаних із дискримінацією, ряд держорганів (Мін’юст, АМКУ, ПФУ), прокуратуру, тощо.
— скасування пільг стосовно сплати судового збору суб’єктами владних повноважень у разі коли судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень.
Документом передбачається:
— відміна верхньої межі розміру ставок судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру. Дана норма стосується лише юросіб. Так, за подання такої позовної заяви юрособою справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної зарплати, а якщо це фізособа, то дані цифри становитимуть 1% і 0,4 відповідно і не більше 5 розмірів мінімальної зарплати, про що вже згадувалось вище.
— запровадження диференціації ставок судового збору за категоріями платників (фізичні особи, юридичні особи) з перенесенням більшого навантаження на юридичних осіб.
— вирівнювання розміру ставок судового збору за подання позовних заяв до господарських та адміністративних судів. Зокрема, за поданням позовної заяви майнового характеру в обох юрисдикціях сплачуватимуть судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної зарплати (дана норма містилась в редакції проекту до другого читання, однак в процесі обговорення було встановлено верхню межу в 150 мінімальних зарплат для господарських судів. В решті пунктів розміри ставок є однаковими, - ред.).
— скасування норми щодо визначення розміру ставок судового збору у фіксованій грошовій сумі.
— збільшення розмірів ставок судового збору.
Вищий господарський суд уточняє, що з 1 вересня 2015 року встановлені такі розміри ставок судового збору за подання до господарського суду:
1) позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати;
3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати;
4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
6) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України - 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні