Після церемонії освячення Митрополит Володимир очолив відправу Божественної Літургії. Владиці співслужили настоятель храму отець Михайло Королюк, уродженець Грабівки, нині парох Новиці і Добрівлян отець Ігор Іванців, парох Слобідки отець Мирослав Машталір, інформують “Вікна” з посиланням на ”Радіо Шанс”.
По завершені Літургії Митрополит Володимир звернувся до присутніх зі словами проповіді та вітання. Найперше привітав парафіян з освяченням престолу, на якому буде приноситися Свята Безкровна Жертва та буде підноситися постійна молитва за всіх жителів села. Адже саме через причастя Тіла та Крові Христа Бога, Який по суті Своїй «є любов», християни повинні сповнитися любов’ю до Бога й до свого ближнього. Таким є моральний зміст Таїнства Таїнств.
Владика також привітав духовенство та прихожан храму з визначною подією в житті церкви, побажавши у доброму здоров’ї постійно відвідувати храм Божий, а всі жертводавці та фундатори були відзначені митрополичими грамотами за плідну працю і розвиток парафіяльного життя, зокрема за спричинення і належне утримання парафіяльного храму.
У свою чергу, отець Михайло подякував Митрополиту Володимиру за спільну молитву та звершення історичної події для села Грабівка – освячення престолу. Завершилося богослужіння уставним многоліттям.
Довідка. Уперше сільська церква згадується у книзі реєстру катедратика (столового податку) Львівської православної єпархії 1680-1686 рр. без відмітки про сплату,
У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740-1755 рр. церква Різдва Христового описується як дерев’яна, збудована 1720 року коштом тодішнього пароха грабівського отця Симеона. Парохом був отець Кузьма Левицький, висвячений 1735 року. Парохія налічувала 18 парохіян-господарів. Нинішній храм Різдва Христового збудований 1885 року. І хоча за цей час довелося пережити чимало випробувань – дві світові війни, революції, гоніння на церкву, репресії – але народ і церква вистояли. Вона завжди була осередком духовності для грабівчан.