На Прикарпатті лікарів учили діагностувати рак шкіри. ФОТО+СИМПТОМИ

Нещодавно лікарів міської поліклініки №1 в Івано-Франківську навчали діагностувати рак шкіри. Навчання у режимі відеоконференції проводила лікар-онколог Марина Яворська.
Переглядів: 826
Серед причин, що викликають злоякісне переродження клітин шкіри, на першому місці – надлишкове ультрафіолетове опр

«Серед загального числа злоякісних пухлин рак шкіри становить близько 10%. В даний час медицина відзначає тенденцію до зростання захворюваності з середньорічним приростом 4,4%. Найчастіше рак шкіри розвивається у людей похилого віку, не залежачи від їх статі. Найбільш схильні до виникнення захворювання світлошкірі та блакитноокі люди, особи, що проживають в умовах підвищеної інсоляції (жаркі країни, високогірні місцевості) люди, які довгостроково перебувають на відкритому повітрі», – зазначила Марина Яворська.

Серед причин, що викликають злоякісне переродження клітин шкіри, на першому місці – надлишкове ультрафіолетове опромінення. Це доводить той факт, що майже 90% випадків раку шкіри розвиваються на відкритих ділянках тіла (обличчя, шия), які найбільш часто піддаються опроміненню. Причому для людей зі світлою шкірою вплив УФ-променів є найбільш небезпечним, пишуть ”Вікна”.

Виникнення раку шкіри може бути спровоковане впливом на неї різних хімічних речовин, що мають канцерогенну дію: дьоготь, мастильні матеріали, миш’як, частинки тютюнового диму. Призвести до появи раку можуть радіоактивні і термічні фактори, що діють на шкіру. Так, рак шкіри може розвинутися на місці опіку або як ускладнення променевого дерматиту. Часта травматизація рубців або родимок може стати причиною їх злоякісної трансформації з виникненням раку шкіри. Сприяти появі раку шкіри можуть спадкові особливості організму.

Окрім того, деякі шкірні хвороби мають здатність з часом піддаватися злоякісному переродженню в рак шкіри. Такі захворювання відносяться до передракових станів. Це: еритроплазія Кейра, хвороба Боуена, пігментна ксеродерма, лейкоплакія, стареча кератома, шкірний ріг, меланоз Дюбрейля, пігментні невуси (складний пігментний невус, блакитний невус, гігантський невус, невус Ота) і хронічні запальні ураження шкіри (трофічні виразки, туберкульоз, сифіліс, ВКВ та ін.)

Для того, щоб люди, далекі від медицини, легше запам’ятали ознаки меланоми, було створено абревіатуру АКОРД. Це початкові літери назв основних симптомів цього загрозливого захворювання.

А – асиметрія. Нормальна родимка має бути симетричною. Якщо ж умовно проведена через родимку вісь ділить її на дві нерівні частини, це є першою ознакою можливого переродження.

К – край. Він має бути рівним, плавним. Коли ж край «розпливається», стає зазубреним і наче рваним, це може сигналізувати про розвиток меланоми.

О – окрас. Загалом родимки можуть бути якого завгодно кольору – від світло-пісочного до темно-коричневого, майже чорного. Навіть в однієї людини на шкірі бувають родимки різного кольору. І це абсолютно нормально. Єдина вимога – забарвлення родимки має бути рівномірним. Якщо ж у ній з’явилися вкраплення іншого кольору (наприклад, темно-коричневі крапочки, білі смужки, сірі прожилки, чорні «гранули»), це має насторожити.

Р – розмір. Лікарі помітили: чим більша площа родимки, тим вища ймовірність її переродження в пухлину. Під особливий нагляд потрапляють пігментні плями діаметром понад шість міліметрів. А люди, які мають чотири і більше таких великих родимок, потрапляють у групу ризику. Водночас треба пам’ятати, що великі утворення можуть упродовж десятиріч не турбувати своїх «господарів», а з міліметрової родимки може вирости меланома.

Д – динаміка. Найкращий варіант – це коли родимка впродовж багатьох років залишається сталою, тобто звична для вас картина не змінюється. Будь-яка трансформація може свідчити про переродження тканини в меланому. Поява різноманітних кірочок, тріщинок, зміна кольору, обрисів, товщини родимки, збільшення її розмірів, кровоточивість тощо – будь-який із цих симптомів може свідчити про початок патологічного процесу.

Людині, яка помітила в себе один чи кілька симптомів АКОРДу, життєво необхідно звернутися до онколога чи онкодерматолога. Фахівець проведе обстеження, щоб підтвердити або спростувати діагноз «меланома». Головне – не зволікати з візитом до спеціаліста і не марнувати час на самолікування.