"Донбас Його не треба буде відвойовувати. Він впаде, як спіле яблуко" | Фото: expres.ua Про власну сакралізацію
Сказати що так негативно ставлюсь – всі подумають, що я кокєтнічаю... Ну насправді трошки за...обує.
Про те, як всім подобатись
Не треба намагатися комусь сподобатись, і ти будеш подобатись.
Про творчу перерву
Немає ніякої пререрви. Я ніколи не писав весь час. Я шось писав, шось не писав.
Про творчий процес
Те, що робиться, як гра, легко – це завжди є щось справжнє. Там, де є праця, де є піт – то в мистецтві непотрібне. Або там має бути піт і праця, але воно не має бути видно. Для мене це так: або – або.
Все, що робиться легко, розумно і талановито – це все справжнє. А все, що робиться з почуття обов’язку – все це, чесно кажучи, х..рня. Писати треба тільки тоді, коли не можеш не писати. Весь інший час писать не треба. По-друге, це має бути якийсь «месдж», який ти мусиш сказати, тому що до тебе ніхто це ніхто не казав. А третє, ти мусиш просто тащитися від того, що ти робиш. Тобі це має приносити задоволення.
Про абсурдизм та реалізм
Перший період був замішаний на п’єсах абсурдистських. А потім до мене дійшла проста думка, що життя реалістичне на багато більш абсурдне за абсурдну п’єсу. І почався крен в бік реалізму, але цього ніхто не помітив, бо ці п’єси були ще більш абсурдними.
Кожна людина, яка пише, знає просту річ, що висмоктати з пальця нічого не можна. Навіть люди, які пишуть фентезі – там теж є якесь підґрунтя.
Про власні тексти
Мені набридли майже всі мої тексти. Не те, що активно не подобаються, просто я до них звик і вони не викликають ентузіазму. За винятком тих, котрі написані недавно.
Про перший творчий досвід
В армії мені мій друг Сява Ярмошенко прислав п’єсу під назвою «Гавно». П’єcа була дуже коротка. Наскільки пам’ятаю, я відповів йому п’єсою «Гєрасім і Муму».
Про Донбас
Його не треба буде відвойовувати. Він впаде, як спіле яблуко.
Про вошей
Думаю, сперше треба розібратися з вошами. А тоді вже будемо розбиратися з нашими гнидами, щоб не лізли воші.
Про жінок
Я вважаю, що жінки такі самі люди, як і ми.
Про Бога
У мене є таке глибоке переконання, що, якщо Бог є, то вірити в нього необов’язково. Вам же не потрібно вірити в повітря, щоб дихати. А якщо його немає, то питання знімається.