Каркасно-солом'яне житло споживає не більше 40 кВт теплової енергії на 1 м2 в рік. Такі будівлі проектуються за при Про це заявив координатор програм енергоефективності Німецько-Українського Форуму(НУФ) Алекс Родіонов, коментуючи запропоновані організацією програми енергоефективності, повідомляють ”Вікна” з посиланням на delo.ua.
За його словами, модернізувати “хрущовки” в Україні можна за допомогою комерційного проекту, який «нарощування» старого будинку — зведення мансардних, легких поверхів — буде поєднувати з термомодернізацією.
«Надбудова одного або двох мансардних поверхів не тільки знімає проблему старої покрівлі, а й дає додаткову площу, продавши яку можна компенсувати частину витрат на утеплення і ремонт, — пояснює експерт. — До того ж оновлений будинок отримає зовнішню ліфтову систему — це і комфорт, і додаткове утеплення».
Інвестором такого проекту, за словами експерта, повинна виступати будівельна фірма-девелопер, яка буде проводити термомодернізацію «хрущовки» за рахунок прибутку отриманого від реалізації нових сучасних квартир. До того ж Алекс Родіонов наголошує, що зовсім “вбиті” багатоповерхівки необхідно якомога швидше зносити, а на їх місці будувати сучасні енергопасивні будинки.
В обох випадках — і при нарощуванні старих будинків і при будівництві нових — фахівці НУФ пропонують використовувати технологію солом’яного будівництва (strawbale-house).
«Солома спресована без жодних зв’язуючих матеріалів у блоки щільністю 90-120 кг/м3 перетворюється на відмінний будматеріал і утеплювач, — розповідає Алекс Родіонов. — Завдяки великій кількості кремнезему цей природний матеріал відрізняється хорошою стійкістю».
Крім того, блоки, які формуються прес-підбирачами під час збирання соломи з поля, не потребують ніякого спеціально виробництва. Технологія дозволяє зводити не лише індивідуальні будинки, а й 3-4-поверхові житлові будинки та громадські споруди.
Каркасно-солом’яне житло споживає не більше 40 кВт теплової енергії на 1 м2 в рік, розповідає експерт, наголошуючи, що такі будівлі проектуються за принципом “ЛЕГО”: швидко збираються, а якщо потрібно, так само легко розбираються і утилізується.
За словами Алекса Родіонова, при дотриманні всіх вимог солом’яні будинки можуть конкурувати з традиційними будинками за тривалістю експлуатації.
По-перше, таке житло дуже стійке до загоряння: повітря у спресованих солом’яних блоків достатньо для забезпечення хороших теплоізолюючих властивостей, але не для пожежі.
По-друге, у солом’яних блоках щільністю близько 100кг/м3 не заводяться гризуни та комахи. До того ж стіни біля основи захищає металева сітка і шар штукатурки з глини.
І по-третє, “солом’яний” будинок “дихає” і тому про “грибок” можна не хвилюватися.
Згідно з попередніми розрахунками, солом’яні будинки в Україні будуть коштувати на 20-30% менше, ніж традиційні будівлі.
До прикладу, житель ФРН у середньому використовує 90 кВт/год на м2 в рік, тоді як українець споживає до 300 кВт/год.
На початку цього року НУФ запропонував впровадження в Україні трьох взаємопов’язаних програм: термомодернізація ЖКГ, будівництво недорого енергопасивного житла і виробництво біометану з біоресурсів сільського господарства, які залучать 35 млрд євро інвестицій і суттєво зменшать споживання природного газу і витрати тепла у житловому та виробничому секторі.
