Міліціонер з Прикарпаття, який пройшов “Іловайський котел”: Аби врятуватися, ми три дні повзли соняшниковим полем. ФОТО

Сергій був водієм автобуса та перевозив бійців батальйону «Миротворець» та «Херсон», також «передовиків». Надійшла команда за будь-яку ціну не здати стратегічно важливий об’єкт – вузол залізничного депо. Та, на жаль, цією ціною виявилося життя молодих хлопців, які стояли насмерть 7 днів, тримаючи оборону, до повного виснаження фізичних сил, закінчення боєприпасів, їжі і води.
Переглядів: 937
Тепер Сергій по-іншому вимірює життя, без усього дріб’язкового, побутового і швидкоплинного | Фото: Прес-служба УД

Ще у серпні минулого року з посади міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ», Сергій Хапіцький у складі зведеного загону правоохоронців з Прикарпаття відбув у службове відрядження у Маріуполь на місячний термін. Проте до запланованого місця призначення так і не потрапив, натомість прикарпатці поповнили ряди на передовій у “гарячу точку” з оборони Іловайська.

За ці дні довелося пройти справжнє пекло, розповідає сержанта міліції, інспектор Коломийського взводу ДПС ДАІ Сергій Хапіцький.

Він був водієм автобуса, перевозив хлопців батальйону, повідомляють ”Вікна” з посиланням на прес-служба УДАІ УМВС в Івано-Франківській області.

”Найгірше, і ця картина перед очима і досі, коли ми потрапили в перестрілку, я оглядаюся у салон, а за моїми плечима мертві хлопці, а автобус простріляний, як решето”, — з болем пригадує Сергій Хапіцький.

Пізніше, коли оборону не сила було втримати, під час виводу об’єднаної колони та залишення міста, прикарпатець дізнався, що вижило всього 14 людей із загону. Ті, хто вижив, мусіли рятуватися — виходити з оточення. Повзли соняшниковими полями, до живого обдираючи руки та перев’язуючи кровоточиві рани. Ішли три дні.

Тепер Сергій по-іншому вимірює життя, без усього дріб’язкового, побутового і швидкоплинного. Цінує найважливіше – родину, маму, яка чекала сина не знаючи, що він під кулями на передовій, але молилася, просила і випросила у Бога, що він повернувся живим. А син заспокоював, що перебуває у Харкові, там, де спокійно. За ці сім днів постарів на ціле життя, подорослішав від сержанта да генерала.

Нині Сергію 27 років, він не одружений, народився і працює у Снятині. Після закінчення середньої місцевої школи №1 навчався та закінчив Снятинський сільськогосподарський технікум, а у 2011 – здобув науковий ступінь «магістр», за спеціальністю «облік і аудит», закінчивши Кам’янець-Подільський державний університет. З 2009 року розпочав службу в ОВС з посади міліціонера патрульно-постової служби МУ УМВС м. Івано-Франківськ. З січня 2015 року –інспектор ДПС Коломийського взводу ДПС ДАІ при УДАІ УМВС в області. Сержант міліції.

Нещодавно Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков особисто нагородив Сергія Васильовича Хапіцького медаллю від Президента України «Захиснику Вітчизни» та відомчою заохочувальною відзнакою – нагрудним знаком «За відвагу у службі».