У компанії із міськими активістами та селянами прийшла і коза із багатозначним іменем Феміда, інформують ”Вікна” з посиланням на ”Власно”.
Вінницькі активісти та представники Михайлівської сільської громади сьогодні відвідали керівника управління держслужби з питань праці у Вінницькій області Володимира Марунька.
24 гектари пасовища використовувалися селянами Михайлівки до грудня 2013 року. Потім землю передали у приватну власність 13 громадянам. Серед них — Володимир Марунько та троє членів його родини. Нині частина землі продається через мережу Інтернет. В ході перевірки правоохоронцями виявилося, що частина документів підроблена. Які саме — поки що таємниця слідства.
– Це громадське пасовище, на якому ми випасали худобу більше 40 років. Зараз немає де пасти, а в селі ми виживаємо за рахунок великої рогатої худоби, – каже селянка Ніна Юрченко. – Тому не дивуйтеся, що ми козу привели. Їй немає де пастися також. Ми просимо вас добровільно відмовитися від цієї землі. Частину земель ми віддали б нашим бійцям АТО.
Володимир Марунько апелює до того, що він,як громадянин має право на отримання двох гектарів землі.
– Я її отримав — і знаю, що в мене є моя земля. На той час я займався підприємницькою діяльністю, хотів займатися сільським господарством. Мені цю землю запропонували, –переконує Володимир Васильович.
Таїса Гайда фото
– Поки люди стояли на Майдані та воювали — ви та ваші три члени родини собі тихенько взяли дев’ять гектарів землі, – емоційно говорить громадська активістка Таїса Гайда. – Зараз два хлопці воюють, один хлопчина з цього села — інвалід першої групи, якому також не можуть знайти земельну ділянку.
– Хто така Анастасія Марунько? – запитують у пана Володимира журналісти, апелюючи до документів, що їх вони мають на руках.
– Це моя мати, – відповідає той.
– Хто такий Павло Марунько?
– Це мій син.
– Хто така Ольга Марунько?
– Це моя колишня дружина.
– Ви не знали що ця земля продається?
– Не знав.
– Але зараз, суто по-людськи, знаючи, що у селі є 22 бійці АТО ви можете відмовитися від цієї землі? – тривав діалог із селянами.
– А чому ви прийшли до мене в кабінет з такими вимогами? Я отримав цю землю на законних підставах.
Селяни домовилися зустрітися із паном Маруньком на території села шостого жовтня в обідній час. Тоді приїде в село Володимир Васильович та мирно у діалозі вирішити земельне питання. Якщо не буде ходу справі — обіцяють прийти вже не з козою, а з чередою корів. А їх у селі нараховується близько 60.
А коза Феміда, виконавши свою благородну місію, вийшла з держустанови та умиротворено почала щипати ще зелене листя кущів.