Василь Тулай – філолог за освітою – в літературному процесі Прикарпаття біля двадцяти років. Але займався літературою паралельно із зароблянням на хліб насущний будівельником, а ще будучи людиною скромною, не надто популяризував свою творчість, повідомляють ”Вікна”.
Можливо, менше знав його попередні твори читач (романи «Колесування миттєвостей» (2002 р.), «Клонований пророк» (2007 р.), повість «Росинка») та критики відзначали добрий стиль, романтичну піднесеність.
Дмитро Юсип, зокрема відзначав:
”Як митець Василь Тулай свій світоглядний принцип з гідною подиву послідовністю реалізує у новелах та оповіданнях збірки. Реалізує через прагнення донести до нашого розуміння високе покликання Людини, котра завжди, при будь-яких обставинах має залишатись Людиною з великої букви”.
Критик та голова Івано-Франківського осередку Національної спілки письменників України Євген Баран вважає, що ”Василь Тулай – один із небагатьох у сучасній українській прозі, який залишається романтично закоханий у Людину. Тому я би зарахував його прозову манеру до романтичної стихії української літератури, початки якої заклали Юрій Яновський, Олександр Довженко і Олесь Гончар”.
На творчій зустрічі письменник спілкувався з калушанами про літературу загалом, а також про свою ранню та сучасну творчість, читав уривки творів із романів, а також із найсвіжішої книги «20 років причетності», пише ”ГК”.
Варто зазначити, що події в детективно-психологічному романі «20 років причетності» відбуваються в Івано-Франківську. Тому франківські читачі зможуть впізнавати лабіринти вуличок, пазли споруд та кав’ярень міста, відчути його мистецьку ауру. За цей твір Василеві Тулаю в 2015 році присудили міську премію імені Івана Франка у номінації «Література».