Танк батальйону під час обстрілів помилково вистрелив в спини своїм же бійцям. Від того пострілу “Сухаріку” Олег пригадує, що з тих, з ким він з першого дня був на війні, майже ніхто не залишився живим. У день, коли його поранили, загинуло 13 людей. Олег Сухарєв виліз з цієї ситуації, на одній руці. Так і врятувався. Наразі бійцю зробили вже 30 операцій, повідомляють ”Вікна” з посиланням на Stanislavske.tv.
”Складали мене, як конструктор. Рука вже трошки відійшла, але я її не відчуваю, можу робити з нею що захочу. Хоч бери і у вогонь пхай, нічого не відчую. Може було б краще, але в мене кістки у руці не було, тому мені нову 12-ти сантиметрову вставили, зростається потихенько. З ногою гірше. Головне, що я на поправку йду дуже швидко, за півтора року піднявся з ліжка”, — розповідає Олег.
Про деталі поранення Олег згадувати не хотів. Каже, що це страшний сон, який неможливо забути. Майже рік тому він давав інтерв’ю журналу “Фокус”, у якому розповів про деталі того жахливого бою.
“У мене потрапило дев’ятнадцять осколків. Друг закрив собою. Він загинув. Йому було дев’ятнадцять років. Звали його Мишко, родом із села Південне. Це був його перший бій. З десяти людей вижив тільки я.
Я лежав на полі і дивився на мертвих хлопців. Мій друг “Шостак”, який пройшов кілька воєн, поруч лежав. Його стільки куль обійшло… Потім закрив очі і став чекати кінця. Страшно і боляче не було. Тільки пити хотілося. Закрив очі і думав: хто про мене заплаче? Батько. Він вип’є горілки, пишатиметься. Мама? Немає в мене мами. А потім подумав, що є у мене Мар’янка, з якою я прожив три роки і яка мене чекає. І так сильно мені до неї захотілося, що я відкрив очі і почав повзти. Знайшов посічену осколками рацію, повідомив своїм, де перебуваю і що мені потрібна допомога. За мною прийшли. Коли побачили, перше, що сказали: “Ого! Ми його не довезем”. Генерал Воронченко прислав вертоліт. Перший раз за війну вертоліт прислали прямо на “передок” (так бійці називають передову. – Фокус). Я втратив дуже багато крові, але та, що залишилася, кисень ганяла нормально. На борту гелікоптера я вмирав двічі. Мене повертали до життя дефібрилятором. Два рази бачив Боженьку, можна сказати. Був без свідомості. У Харкові мене з “важкого” зробили “стабільно важким”. Звідти переправили літаком в київський госпіталь – знову ж таки завдяки генералу Воронченку. Мені пощастило”.
Скоро бійцю знову на операцію. У жовтні йому будуть “ремонтувати” ногу в клініці Ілая.
”На мені, по-суті, проводиться експеримент, клонування кістки. В мене взяли спинний мозок, трохи кістки і вирощують нову, клітина до клітини, в лабораторних умовах. А потім цю кістку вставили мені в руку, закріпили болтами, поки вона не приживеться. Ці лікарі, батько з сином, претендують на Нобелівську премію в галузі медицини. Саме лікарі Володимир Оксимець і Михайло Оксимець займаються моїм лікуванням”, — зазначає Олег.
Олег воював пліч-о-пліч з Надією Савченко та був в тій операції, коли її в полон взяли.
”Дуже сильна жінка, я її ще з Майдану знаю… Вона була таким самим солдатом, як ми… Уявіть собі, вона хотіла захищати нашу землю, але її не відпускали з армії, тоді вона взяла відпустку і приїхала на фронт, як доброволець. Дай Бог, щоб її швидше випустили,” — каже Олег Сухарєв.
Зараз боєць прагне вилікуватися. Окрім того, Олег поновився на навчанні, аби здобути вищу освіту. З побратимами планує створити громадську організацію і розпочати активну громадсько-просвітницьку роботу. Як буде здоров’я, Олег Сухарєв хоче також займатися волонтерством.
Попри позитивні зрушення, Олегу потрібно перенести ще ряд операцій та пройти реабілітацію.
USD (в долларах), ПриватБанк
Отримувач- Сухарєв Олег Ігоревич (SUKHAREV OLEH)
К/р 4731 2171 0277 1399
Для юр. осіб: IBAN: UA263052990004731217102771399
ACCOUNT: 4731217102771399
BANK OF BENEFICIARY: PRIVATBANK, SWIFT CODE: PBANUA2X
INTERMEDIARY BANK: JP MORGAN CHASE BANK,
SWIFT CODE: CHASUS33
CORRESPONDENT ACCOUNT: 0011000080
Номер дружини Олега (Мар`яна): 098-882-47-98.
