Військовий реконструктор розповів ”Репортеру” про кожну деталь своєї уніформи, інформують ”Вікна”.
”Це мундир піхотинця 58 піхотного полку імені ерцгерцога Людвіга Сальватора, який дислокувався в Станиславові, — розповідає Андрій Чемеринський. — Таким був мундир у 1915 році”.
Комірець на кітелі типу «стійка». Чорне забарвлення петлиць на комірці — знак розрізнення 58 полку. Крім того на шинелі ґудзики були білого кольору.
Ремінь — зразка 1898 року.
Багнет Манліхера. Коли солдати їхали додому у відпустку, то залишали все озброєння в казармі, але багнет залишали при собі.
Кепі було універсальним, адже могло опускатися на вуха для захисту в умовах зими чи гірської місцевості.
З правого боку на кітелі носили кваліфікаційні відзнаки. Їх в Австро-Угорській імперії було 12. На кітелі Андрія Чемеринського — відзнака «Відмінник спостерігач».
Ліворуч на кітелі носили ордени та медалі. Піхотинці носили і ювілейні медалі, і срібні нагороди за хоробрість. Андрій Чемеринський одягнув Хрест імператора Карла, який запровадили в кінці 1916 року, коли він тільки вступив на престол. Ним нагороджували всіх піхотинців, які були на фронті чотири місяці без виходу в тил. Друга відзнака — ювілейний Хрест Франца Йосифа Першого. Ним нагороджували всіх піхотинців, які були у війську в час, коли відзначали 50-річчя перебування імператора на престолі.