Ужгородець каже, що «грибний пік» в області почався на початку вересня і триватиме до кінця листопада | Фото ”Взимку під землею росте трюфель, але в нас він не вивчений, немає культури його споживання. У Визниці є люди, які взимку вміють і білі гриби збирати. Навесні найперші гриби ми знаходили у квітні – білі (ближче до Мукачева, де є дубові ліси і галявини, які прогріваються сонцем і є близькими до виноградарства). Навесні в садах ще ростуть так звані “слив’янки” — схожі на опеньки, тільки білого кольору”, — пояснює грибар.
Чоловік розповідає, що влітку збирає білі гриби, підберезовики, ліскові гриби, лисички. Саме влітку у лісах ростуть унікальні гриби не тільки для Закарпаття, але й для всього світу, пишуть “Вікна” з посиланням на Mukachevo.net.
”Перший з них – «гриб Цезаря», або «мухомор Цезаря». Він росте тільки в тих районах, де є виноградарство, висока вологість, кислі ґрунти, дубовий ліс і довгий період температури більше 20 градусів. Він мало вивчений, але грибарі його знають. Він має незабутній аромат, його подавали тільки на імператорський стіл. На Закарпатті він в основному трапляється на Мукачівщині і Виноградівщині”, — розповідає Ростислав.
Ще один унікальний гриб – «квочка». Зустрічається більше в гірських районах – від Великоберезнянщини до Рахівщини. Теж має сильний аромат, його можна додавати в салат, маринувати, робити бульйон. Ці гриби можна будь-яким способом готувати, вони є ціннішими за білі.
Восени росте найбільше грибів, до літніх додаються підосичники, маслюки, «маслаґ» (пахне як жовток яйця), «оленячі ріжки», королівські опеньки і «літні» опеньки.
Грибар додає, що літні гриби мають набагато кращий запах, ніж осінні, хоча й мають черв’яків. Тому якщо не полінуватись і позрізати червиві частинки, то взимку аромат заготовлених грибів перевершить всі сподівання.
Аби знайти гриби, Ростислав рекомендує їхати в село Грибівці та Тростяниця (Мукачівський район), на Синевірську долину, де ще збереглися хвойні ліси, с. Тур’я Поляна (Перечинщина), с.Гут (Берегівщина), с. Ярок (Ужгородський район) та на Міжгірщину.
Ужгородець Павло Блонський також любить збирати гриби. В грибний сезон ходить на «тихе полювання» щовихідних, але обов’язково вдосвіта, бо під вранішньою росою і ранковим сонцем їх краще видно.
Не зважаючи на невеликий досвід збирання, чоловік вже встиг обзавестись власними прикметами. До прикладу, Павло вважає, що збирання грибів є суто чоловічою справою, тому жінок до лісу з собою ніколи не беруть. Жартує, що гриби люблять тишу. А ще довіряє «народному календарю»: якщо на ринку продають багато грибів, то треба йти в ліс.
Ужгородець каже, що «грибний пік» в області почався на початку вересня і триватиме до кінця листопада. Найбільш «грибними» місцинами вважає Жденієво,Чорноголову, район Дубриничів, с. Мокра і Порошково (Перечиншина), Циганівці (Середнянський район), Колочаву (Міжгірський район) та Рахівщину.
На основі інформації від закарпатських грибарів Mukachevo.net підготував інтерактивну карту з найбільш «грибними» точками Закарпаття. Звісно, не самі точки, а населені пункти біля них.
На основі інформації від закарпатських грибарів вдалося підготувати інтерактивну карту з найбільш «грибними» точками Закарпаття. Звісно, не самі точки, а населені пункти біля них.
