Ключовою його нормою є те, що нардепи вирішили запровадити пеню за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг в розмірі до 100% від суми боргу, повідомляють “Вікна” з посиланням на ”Гал-Інфо”.
Як переконані незалежні аудитори, ця законодавча зміна лише загострить і без того напружену ситуацію в житлово-комунальну секторі і може взагалі призвести до соціального вибуху в країні.
«Мабуть, це одне з ключових «покращень», адже, що виходить? Влада поставила людей в умови, коли ті не мають змоги оплатити комунальні послуги. Не через жадібність чи халатність, а тому, що видатки багатьох українців перевищують їх доходи. І тому, що часто 60% від загальних місячних доходів забирають саме комунальні платежі. І, коли постає вибір між тим – придбати їжу чи оплатити комунальні послуги – зрозуміло, громадяни обирають перше. Проте для парламентарів такі речі неочевидні, і вони вирішили загнати людей у ще більш скрутне становище», – переконаний керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
У той же час законопроект не передбачає посилення відповідальності за надання неякісних послуг, як не передбачає і публічних обговорень зі споживачами щодо перегляду тарифів відповідно до умов ринку.
Загалом автори законопроекту вирішили залишити споживачів сам на сам з монополіями, бо органи державної влади та місцевого самоврядування відповідно до статті 3 проекту взагалі не є учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, а отже, будь-які їхні повноваження відсутні.
До того ж, за словами спеціалістів «Публічного аудиту», із законопроекту прибрали ключові принципи, які гарантували мінімальний захист для споживача з боку держави. Йдеться, зокрема, про:
1) забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів;
2) створення та підтримання конкурентного середовища при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг, забезпечення контролю у сфері діяльності природних монополій;
3) забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;
4) регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей;
5) забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо;
6) дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг;
7) забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян.
«При таких трендах від уряду – встановлення необґрунтованих захмарних тарифів, вилучення заощаджень людей, абсолютна незацікавленість у розвитку бізнесу в Україні – ми врешті дійдемо до того, що або настане соціальний вибух, або довгий час не припинятиметься інфляція. Це питання вибору суспільства та влади», – резюмує Максим Гольдарб.
