На змаганнях з культуризму Богдан Гладуник стартував навесні цього року – виступив уперше і здобув відразу третє місце на Кубку Закарпатської області. Вже через тиждень на Кубку України з бодібілдингу і фітнесу виборов друге місце.
У жовтні виступав на змаганнях у Львові, інформує “ГК”. Через тиждень після них на відкритому чемпіонаті Івано-Франківської області хлопець виграв перше місце в своїй категорії і став абсолютним чемпіоном Прикарпаття за версією Федерації IFBB.
”Виснажливі тренування, численні компроміси і щоденна боротьба з собою, залізна витримка – такою є ціна чемпіонства”, – розповів спортсмен.
168 см зростом, 85 кг ваги. Солдат-контрактник Івано-Франківської 114-ї бригади тактичної авіації, окрім досконалої фізичної підготовки, має ще й два дипломи – бакалавр із фізико-технічних наук та спеціаліст із питань правознавства. Професійне майбутнє планує пов’язати з правоохоронними органами.
Змалку Богдан займався боксом та рівнявся на братів Кличків. У підлітковому віці захопився футболом. Запалом до бодібілдингу заразився від молодшого брата, який першим пішов у цей вид спорту.
”Культуризм – доволі складне захоплення, – розповідає чемпіон. – Потрібно володіти значним об’ємом інформації про харчування, здоров’я, фізичну підготовку. Тобто ти стаєш сам собі лікарем, тренером і дієтологом. Важливо навчитися “слухати” свій організм. Правильно складене харчування – це 70% результативності тренування”.
Найцікавіше, що Богдан проходив підготовку самотужки. Свого часу сестра подарувала йому енциклопедію про бодібілдинг, написану Арнольдом Шварценеггером. Книга на тисячу сторінок стала не лише настільним посібником Богдана, але і його особистим тренером. Плюс поради культуристів-професіоналів.
Богдан переконує: бодібілдинг існує виключно для людей з міцною волею і сталевим характером. Численні обмеження і жорсткі рамки здатна витримати лише дужа психіка.
Підтримати моральний спокій Богданові допомогла мотивація заради перемоги. В Україні, як запевняє хлопець, культуризм сприймають не надто серйозно.
”Мені часто казали, мовляв, облиш нарешті займатися цими дурницями, – з посмішкою пригадує Богдан. – Батьки спершу не дуже тішилися моїм вибором. Тим паче затрати бодібілдера немаленькі. Наприклад, чого лише вартує відбірна дієта: щодня протягом місяця з’їдати до півтора кілограма м’яса. Після перших перемог родичі, друзі та колеги почали ставитись до мого захоплення зовсім по-іншому. Тепер маю цілу армію вболівальників».