Для китайців музиканти виконували кавери, також, кажуть, вдавалося виконувати і свої англомовні пісні, які теж гарно спр У Китай калушани потрапили через свого клавішника Юрія Бойка, якого одне з тамтешніх агентств запросило на роботу. Той сказав, що взагалі має цілий гурт із власною програмою: авторськими піснями та каверами (переспівами) відомих хітів. І замість одного до Китаю полетів цілий бенд – Олег Макарчук, Юрій Бойко, Богдан Дорундяк і Юля Нагірняк. Інші учасники гурту – Андрій Романів та Петро Лазоришин залишилися вдома, пишуть ”Вікна” з посиланням на Репортер.
Музиканти працювали у місті Ченду провінції Сичуань, виступаючи на різних шоу, відкриттях, фестивалях, у клубах і навіть на весіллях.
Для китайців музиканти виконували кавери, також, кажуть, вдавалося виконувати і свої англомовні пісні, які теж гарно сприйняли. Крім того, вдалося вивчити дві китайські пісні, що було ой, як нелегко, особливо Юлі.
«Їхня музика своєрідна і вони її також дуже люблять, – говорить дівчина. – Насправді вони не настільки вже й багато споживають із Заходу, як здається. Своє вони дуже цінують і люблять. Ми теж пробували співати українською. Публіці сподобалося. Китайською Україна буде – Укулен. Про нас вони знають лиш те, що в країні війна. Хоча, ми там познайомилися з деякими китайцями, які знали пісні Лами. А одного разу почули, як дві китаянки співали й танцювали під «Дикі танці» Руслани. Було дуже приємно».
У Китаї люди не надто переймаються своїм зовнішнім виглядом, тобто тим, у чому вдягнені. А от здоров’ям – дуже. У парках багато спортивних майданчиків, тенісних кортів, багато вуличних тренажерів. От, іде людина на роботу, стала – позаймалась кілька хвилин на котромусь із них – і знову пішла.
Ще її здивували тамтешні манери людей, тобто їх відсутність. Каже, можуть собі плювати у приміщенні, палити чи кинути сміття.
Середня заробітна плата в місті Ченду – 3,5 тисячі юанів (понад 12 тис. грн). Аби поїсти в кафешці, треба заплатити – 10 юанів (35 грн). Юля сміється, що, певно, перше слово, яке вивчили, було «буяо ладжо», тобто – не дуже гостре.
«У провінції, де ми були, – найгостріша їжа в цілому Китаї, – пояснює дівчина. – Рятувалися соєвим соусом. А загалом страви мені сподобалися. Ще у них такі популярні ласощі – відварені курячі лапки в карамелі – їдять їх постійно, а ще – різних личинок, жучків чи змій на паличках».
У вільний від виступів час прикарпатці досліджували найвизначніші пам’ятки Піднебесної.
«У провінції Сичуань є найбільший дослідницький центр з розведення великих панд, – розказує Юля. – Він величезний! Там дуже класно, панди загороджені бамбуковими загородами. Емоції зашкалювали. Вхід коштує 60 юанів, і можеш ходити хоч цілий день. Відкриттям для мене були червоні панди. Вони маленькі, щось середнє між лисичкою і єнотом».
Вразила і неймовірна архітектура храмів. Наприклад, у містечку Лешан є видовбана у скелі 71-метрова скульптура Буди.
Зараз, говорить Юля, дивно повернутися у спокійний та затишний Франківськ з п’ятнадцятимільйонного міста зі скаженим рухом.
«Не можу сказати, що я сумую за тим, але чогось не вистачає», – сміється.
За словами Юлі Нагірняк, до цієї поїздки вона сприймала музику як хобі, а зараз ставиться до цього серйозніше. Окрім здобутого досвіду та вражень, музиканти привезли з собою й нові пісні – їх надихнула Піднебесна.