Лідія Плачинда: Виробничий шум негативно впливає на організм людини і може провокувати головні болі і безсоння

Насичення виробництва машинами і механізмами супроводжується інтенсивними шумом та вібрацією, які мають негативний вплив на працездатність і здоров’я працівників. Механічні коливання вузлів і деталей викликають коливання повітря і сприймаються органами слуху людини як звуки. Комплекс хаотичних звуків, різних за частотою та інтенсивністю, які викликають неприємні суб’єктивні відчуття, називається шумом.
Переглядів: 1226
Шкідливий вплив виробничого шуму виявляється як у специфічному ушкодженні органів слуху

Інтенсивність шуму вимірюється в децибелах (дБ), а частота — в герцах (Гц). Шуми різняться за гучністю (в фонах) і за висотою (менше як 350 Гц — низькочастотні; 350…800 Гц — середньочастотні; понад 800 Гц — високочастотні). Людина сприймає звуки частотою 16…20000 Гц. Звуки з частотою до 16 Гц називаються інфразвуками, а понад 20000 Гц — ультразвуками. Хоча вони вухом не сприймаються, зате відчуваються тканинами організму.

Як повідомила ”Вікнам” завідувач відділення організації санітарно гігієнічних досліджень Калуського міськрайонного відділу ДУ “Івано-Франківський ОЛЦ ДСЕС України” Лідія Плачинда, на виробництві шум може бути постійним і непостійним, коли рівень його під час роботи змінюється більше ніж на 5 дБА. Непостійні шуми поділяються на перервні, імпульсні та флюктуючі, коли рівень шуму весь час коливається.

Ступінь негативного впливу шуму залежить від сили і частоти звуку, тривалості його дії, фізичного і психічного стану людини.

Шкідливий вплив виробничого шуму виявляється як у специфічному ушкодженні органів слуху, так і  порушень багатьох інших органів, в першу чергу центральної нервової системи. Інтенсивний виробничий шум призводить до часткової або повної втрати слуху. Зміни слуху наступають при дії шуму більше 80 дБА і відбуваються протягом 3-5 років залежно від фізичного стану працівника. Ознаками розвитку приглухуватості є погане сприйняття розмови пошепки та шум у вухах.

Збільшення тривалості роботи в умовах підвищеного шуму супроводжується прогресивним розвитком втрати слуху. При цьому спочатку виникає слухова адаптація — зниження слухової чутливості і швидке відновлення слуху після припинення дії шуму. Згодом процес відновлення слуху затягується, а втома слухового аналізатора переходить у перевтому. Тривалий (більше 10 років) вплив шуму вище 90 дБА на працівника може викликати не тільки приглухуватість, але й абсолютну втрату слуху внаслідок дегенерації чутливих клітин внутрішнього вуха в зв’язку з їх перенапруженням. Такі розлади слуху у працівників можуть бути як незворотні.

Під впливом шуму відбуваються зміни не тільки в слуховому центрі нервової системи, але і в тих відділах, які регулюють такі життєво важливі функції, як кровообіг, дихання, травлення, кровотворення, рухову діяльність та інші. Це зумовлено тим, що нервові імпульси від органів слуху поширюються по всьому мозку.

Негативний вплив шуму на нервову систему працівника виявляється у головних болях, безсонні, швидкій стомлюваності, підвищеному потовиділенні, треморі пальців і рук, підвищеному роздратуванні, порушеннях пам’яті і уваги, а на серцево-судинну систему — у болях в області серця, зменшенні частоти пульсу, гіпотонії або гіпертонії.

Шум призводить до погіршення координації рухів, зниження працездатності і продуктивності праці. Дослідження фізіологів показують, що при шумі у виробничих приміщеннях 80—90 дБА працівник змушений витрачати в середньому на 20 % більше енергії для збереження виробітку, досягнутого ним в умовах шуму нижче 75 дБА.

Слід зазначити, що при певних умовах тиша може справляти негативний вплив і знижувати продуктивність праці, оскільки навіть незначні звуки привертають увагу працівника, відволікаючи від роботи. Нормальний шумовий фон підвищує рівень збудження і позитивно впливає на працездатність людини. Тому при виконанні багатьох робіт доцільним є стимулюючий рівень шуму у вигляді музики, яка до того ж створює гарний настрій.

Основними напрямками боротьби з шумом на виробництві є розробка і впровадження заходів технічного характеру, які виключали б причини генерування шуму; виведення персоналу із зон з високим рівнем шуму за рахунок впровадження дистанційного управління. Уразі коли технічні засоби не можуть забезпечити вимог нормативів, слід правильно організовувати режим праці, обмежувати тривалість впливу шуму, а також  застосування засобів індивідуальних захисних (протишуми).

Працюючі в умовах підвищеного шуму часто ігнорують використання засобів індивідуального захисту, хоча вони знижують рівень шуму на 15-25 дБА.

Для тих хто працює в умовах високих рівнів шуму, передбачено проведення попередніх та періодичних медичні огляди (при виробничому шумі від  81—99 дБА  1раз на 2 роки, від  100 дБА  і вище 1 раз на рік).