Та, незважаючи на значні наукові здобутки видатного івано-франківського історика, на похороні було малолюдно. Поховають Володмира Грабовецького на Алеї слави у Дем’яновому лазу, повідомляє ”Бліц-Інфо”.
Попрощатися з цим видатним чоловіком, що вніс значний вклад в дослідження історії Прикарпаття та Карпат, прийшло близько сотні франківців, уточнює Стик. Серед них були родичі загиблого, колеги, а також студенти, котрих він навчав.
”Його праці дозволили нам осмислити, зрозуміти історію багатьох реліквій. Краєзнавча школа, сформована Володимиром Грабовецьким, вийшла далеко за межі Прикарпаття. Адже його учні сьогодні є вчителями шкіл по всій Україні - і в цьому його величезна заслуга, яка буде оцінена навіть не зараз, а через десятки років, коли ми побачимо, що було зроблено професором Грабовецьким”, — розповів Ігор Цепенда, ректор Прикарпатського національного університету.
Довідково. Грабовецький Володимир Васильович - народився 24 липня 1928 року в с.Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області. У 1947–1952 рр. навчався на історичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. З 1953 до 1961 рр. працював на посаді молодшого наукового співробітника відділу історії України Інституту суспільних наук АН УРСР (м. Львів).
Науково-педагогічна діяльність Володимира Васильовича Грабовецького поділяється на два періоди — Львівський та Івано-Франківський. 22 роки Володимир Васильович працював у Львові (1953—1975). З 1961 до 1975 рр. – старший науковий співробітник відділу історії України даного інституту. Протягом львівського періоду наукової діяльності захистив у 1958 р. кандидатську дисертацію (тема: «Селянський рух на Прикарпатті в другій половині ХVІІ ст.), а у 1968 р. – докторську (тема: «Антифеодальна боротьба карпатського опришківства ХVІ – ХІХ ст.»). У 1975 р. переїжджає до Івано-Франківська, де працює на посаді професора кафедри історії СРСР і УРСР історичного факультету Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника. 1990–2006 рр. – завідувач кафедри історії України історичного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (до 1993 року – Педагогічний інститут).
Опублікував понад 1000 наукових і науково-популярних праць, серед яких 45 монографій, 75 окремих видань, 900 статей з історії України, в тому числі і Прикарпаття, автор шести опублікованих «Нарисів історії Прикарпаття» (1992-1995) та трилогії «Ілюстрована історія Прикарпаття» (2002-2004), дві монографії про життя і творчість та вшанування Маркіяна Шашкевича і Тараса Шевченка (2006-2007). Наукові праці Володимира Васильовича друкувалися в ряді країн Європи і Америки.
Володимир Грабовецький був нагороджений двома урядовими орденами – «Пошани» (1989), «За заслуги III ступеня» (1998) та 6 медалями, в тому числі срібною медаллю з нагоди відзначення тисячоліття християнства в Україні (1988) та золотою медаллю з нагоди 2000-ліття Різдва Христового (2000). Ухвалою Президента АН Вищої школи України від 19 грудня 2004 року академік Володимир Грабовецький отримав премію за книгу «Ілюстрована історія Прикарпаття» у номінації «Монографія». Лауреат премії імені Івана Вагилевича (1991), Івана Крип’якевича (1998). У 2001 році отримав Премію імені Василя Стефаника за книгу «Нарис історії Княгинина».
До теми: Івано-Франківськ прощається з видатним професором Володимиром Грабовецьким
Міський голова Франківська не задоволений роботою поліції у день смерті професора Грабовецького