Своїм головним досягненням майор Ігор Пика вважає організацію евакуації з палаючого від «гуманітарних вибухів&raqu З грудня 2014 по лютий 2015 він виконував обов’язки офіцера групи цивільно-військового співробітництва сектору «С». На його долю припали найважчі випробування. Адже сепаратисти, жадали за будь-що взяти місто. Гатили по Дебальцевому з усіх калібрів не розбираючи цілей. «Під ніж» градів та важкої артилерії потрапляли не лише армійські укріплення, а й житлові квартали, дитячі садки, лікарні, магазини, повідомляють ”Вікна” з посиланням на Західний регіональний медіа-центр МО України.
— Під час одного з таких обстрілів, групу ЦВС сектору врятувало буквально диво, – розповідає майор Ігор Піка. – Ми виїхали на виконання чергового завдання. Здалека почули вибух. Коли повернулись, отетеріли: повертатися, в буквальному сенсі, було нікуди. Будівлю, де ми квартирували, до фундаменту зруйнувало вибухом.
Що саме прилетіло у якості «гуманітарної допомоги» від російських терористів, досі не відомо. Офіцери групи ЦВС намагались дослідити місце вибуху. Знайти принаймні щось з власних речей. Але, марно. Цей боєприпас зміг вщент знищити капітальну бетонну споруду і навколишні будівлі. Та хлопців з підрозділу ЦВС ця біда оминула. От і не вір після цього у щасливу зірку та ангела-охоронця.
Загалом, така військова структура, як військово-цивільне співробітництво є порівняно новою для Збройних Сил України. В нашій державі вона виникла тоді, коли армійці почали звільняти від російської «братської любові» українські міста та села. Полишаючи населені пункти окупанти не шкодували нічого – підривали мости, грабували місцевих мешканців… А з магазинів вивозили не лише товар, а навіть холодильники і вітрини. Вдаючись до відвертих терористичних актів, кремлівські бандити розстрілювали помешкання мирних мешканців Донбасу. Звичайно військові не могли полишити напризволяще громадян вільної та незалежної України. Власне для допомоги у вирішенні проблем цивільних людей, їх порятунку від радощів «руського миру» і були створені групи ЦВС.
Своїм головним досягненням майор Ігор Пика вважає організацію евакуації з палаючого від «гуманітарних вибухів» Дебальцевого мирних мешканців.
— Тоді у місто зайшли пасажирські автобуси. Людей вивозили на два боки: бажаючі могли податись на тимчасово непідконтрольні Україні території, або ж у бік Слов’янська та Краматорська, – згадує офіцер.
З його слів, бажаючих поринути у життя бандитських анклавів зібралось щось близько 20 чоловік. Автобуси ж на українську сторону були забиті вщент. Люди, живучи під кулями окупантів, швидко «протверезіли» від пропагандистського дурману та зробили свій вибір на користь мирного існування на території реальної держави.
Легше перелічити, чим не займалась група ЦВС сектору. Завдань було безліч: від розвезення харчів та ліків для місцевого населення, й до вивезення наших «200»-х. Але, завдання ЦВС в бойових умовах – не просто підправити паркан, чи залатати дах у бабусі-одиначки в прифронтовому селі. На думку майора Ігоря Піки, з місцевими також слід чим більше говорити, доносити інформацію, переконувати у перевагах нормального цивілізованого існування. Армія має сприйматись не як руйнівник звичного світу, а як захисник та опора людей і держави.
— Якщо треба буде, знову вирушу у зону АТО, – каже офіцер. – Не важливо, в який сектор і з яким завданням. Українські землі треба звільняти. Це моя чітка життєва позиція.
Майор Ігор Піка – добре підготовлений професійний військовослужбовець. Зараз його робота – навчати інших. Адже він – старший офіцер-інструктор центру підготовки підрозділів МЦМБ. Він каже, що курс цивільно-військового співробітництва незабаром стане обов’язковим у підготовці усіх без виключення військовослужбовців. Принаймні, базові знання та навички будуть включені у процес навчання військовослужбовців Сухопутних військ ЗС України.
— Спиратимемось на досвід закордонних колег. У американців CIMIC – це сама мирна людина і торбою грошей. – жартує він. – Втім, їхній досвід ми адаптуємо під наші реалії. Сподіваємось на хороший результат і значну віддачу.
