ВІКНА 22 роки поруч!

У містечку Сколе група волонтерів уже пошила для військових сотні аптечок. ФОТО

Максимум, 15 хвилин має поранений боєць на полі бою, щоб врятувати своє життя, після того, як в нього влучив уламок ворожого снаряду чи міни. Всього 15 хвилин. Та і то, якщо поранення не складне. Іноді відлік іде навіть не на секунди, а на удари серця. І в такі миті все майбутнє патріота залежить від невеличкої аптечки з порівняно невеликим набором медикаментів.
Переглядів: 936
Галицькі волонтери взяли собі за мету опікуватись тими підрозділами, яким ніхто не допомагає | Фото: Тарас Грень

Невеличке карпатське містечко Сколе. Ті, хто полюбляють активний відпочинок в українських Карпатах добре знають доброзичливий та відкритий характер місцевих мешканців. Однак, з початку окупації Криму мешканці цього міста організувалися для спротиву російській агресії. Місцеві майстри почали виготовляти і відправляти на фронт пічки, теплий одяг, а ще вони самі шиють, комплектують і надають нашим хлопцям медичні аптечки, повідомив ”Вікнам” підполковник Тарас Грень із Західного регіонального медіа-центру МО України.

— Ці аптечки ми робимо не просто так на власний розсуд, — розповів керівник активістів Олег.З самого початку ми розпитались у військових лікарів, що пройшли АТО про те, яким має бути дизайн та розміри аптечки. А також, що потрібно туди помістити.

Галицькі волонтери взяли собі за мету опікуватись тими підрозділами, яким ніхто не допомагає. Багато роботи в цьому напрямі зробив місцевий священник отець Володимир Борис. Цей священик одним з перших в Україні поїхав на війну в якості капелана. Власне на передових позиціях він зіткнувся з тим, що підрозділи з західних областей України мають підтримку від своїх земляків. А от військові з Одеси чи Миколаєва часто-густо такої допомоги не отримували. Більш того, нерідко траплялось так, що священики з тих регіонів не те щоб відмовлялись благословляти наших бійців, а відверто проклинали їх.

— Ми намагались допомогти хлопцям всім чим могли, — продовжив Олег. — Однак, все не осягнеш і ми вирішили зосередитись на медицині.

Користуючись власними дружніми зв’язками, сколівці закупили необхідні матеріали та медикаменти.

— Значною мірою собівартість аптечок знижується тим, що наші жінки шиють їх власноруч з спеціально купленого матеріалу, — розповіла активістка Леся.Сама сумка зроблена таким чином, що її можна почепити і на ремінь, і на бронежилет. Крім того, чимало ліків нам продають в місцевих аптеках за закупівельною ціною. Бо знають, що це для хлопців. Наших захисників. 

Також сколівці виготовляють і так звані «натівські» медичні джгути, що можна затягнути однією рукою. Роблять все на совість. На сьогодні кількість укомплектованих і відправлених на фронт аптечок вже іде на сотні. І хоча, людям стало жити набагато важче, вони не опускають рук і готові співпрацювати, як з волонтерськими організаціями, так і військовими підрозділами. Адже їх головна мрія – врятувати життя патріотів.