73-річна мама Олега Рябова щоразу приходить до суду, щоби побачити сина хоча б у ті моменти, коли його заводять і виводя В коридорі, як і минулого разу, перебувала мати підсудного. До судової зали вона не могла зайти, бо заявлена як свідок. Як пояснила, приходить, щоби побачити сина хоча б у ті моменти, коли його заводять і виводять із зали, бо не бачила його чотири роки, йдеться у публікації “Галичини”.
— Якби сина, коли судили ще першого разу, відправили замість «зони» до спеціалізованої лікарні, цієї трагедії не сталося б, — каже Людмила Рябова. — Він же давно стоїть на обліку через свій психічний стан.
Ще раз нагадаємо читачам, що Олег Рябов раніше був судимий також за подвійне вбивство. Вже тоді виникли серйозні сумніви в його адекватності. Проте чоловіка все ж визнали осудним та винесли вирок — 14 років позбавлення волі. Однак до кінця він термін не відбув і був звільнений умовно-достроково.
— Вдома у нього неодноразово виникали напади агресії, — розповідає мама Олега. — Міг порвати свої документи, повиносити речі на сміттярку, писав листи Путіну, причому віршами, що, мовляв, вони зустрічалися у Ленінграді, разом боролися і таке інше. Підписувався як командир розвідроти. Самі розумієте, у людини хвора голова. Нам доводилося у буквальному розумінні слова його ловити, відправляти до лікарні. Коли одного разу вже під час теперішнього затримання до нього прийшов адвокат зі слідчим, то він таке «поніс», що зрозуміти було важко. і про Афганістан, і про Чечню, де він начебто воював. Якось говорив, що якби Джохар Дудаєв довідався, що з ним роблять, то приїхав би і всіх перерізав, а Путін — перестріляв.
— Він реально воював в Афганістані?
— Олег весь час мріяв про армію і хотів саме воювати. Він серйозно займався боротьбою, навіть рік провчився у військовому спортивному училищі. Служив десантником, я не зовсім розбираюся, у військах спеціального призначення. Вже тут, в івано-Франківську, його взяли в «Беркут», щоправда, звідти йому довелося піти. Одного разу затримали якихось спортсменів, а син їх потім випустив. Сказав, що, мовляв, сам спортсмен і проти таких самих хлопців, як і він, йти не може.
Через якийсь час поїхав за кордон, де влаштувався охоронцем в одну фірму. Там і сталося перше вбивство — чоловіка і жінки. У тій справі був ще один фігурант, але зробили головним мого Олега і дали більший термін ув’язнення. Думаю, просто підставили, скориставшись його неадекватністю, бо він вже й тоді робив, м’яко кажучи, дивні речі.
Наскільки мені відомо, в колонії він поводився неагресивно. Проте через психічний стан, неадекватну поведінку сина відправляли звідти на тимчасове лікування, потім знову повертали в колонію. Очевидно, саме це й схилило адміністрацію установи до його умовно-дострокового звільнення, аби не мати з ним мороки. Як-то кажуть, від гріха подалі.
Тут він ніяк не міг знайти роботи. Влаштувався було охоронцем у «Сільпо». Але там довідалися, що він судимий, і змушений був звільнитися. Один час працював кінологом в якійсь установі. Знаю, що там начальником був міліціонер. Але довго не затримався. Якось повипускав собак із вольєрів і пішов з ними на річку. По дорозі ледь аварія не сталася, коли пси перегородили проїзну частину. Врешті-решт став працювати на ринку — щось підвезти, піднести. Познайомився з однією жінкою, котра там торгувала. Мабуть, у них були якісь стосунки, бо весь час, як кажуть, «крутився» коло неї. і коли зараз говорять чи пишуть, що йому потерпіла надавала якісь інтимні послуги, то не розумію, звідки це взяли. У нього ж була жінка. і начебто його поїли спиртним, коли він взагалі не пив. Хто таке міг сказати?
— Можливо, син сам сказав на слідстві?
— Але чи був він у стані давати реальні покази? Як і не був він на момент вбивства п’яним. У потерпілих виявили в крові алкоголь, а у нього — ні. Що там відбулося, вже ніхто не знає. Мені тільки відомо, що він поїхав до потерпілої забрати 200 доларівѕ
— Я чув про 100.
— Ні, 200. Він їх дав, бо йому пообіцяли допомогти зробити закордонний паспорт. Хотів поїхати до сина, який живе за кордоном. Минуло півроку — а ні паспорта, ні грошей. Виходить, що це все сталося через якихось 200 доларів. А люди більше втрачають.
Не розумію, яким чином визнали, що він на момент вбивства міг усвідомлювати свої дії. Було проведено кілька експертиз. Спершу у Львові. Визнали неадекватним. Відправили до Києва, де він провів чотири місяці у слідчому ізоляторі. Знову ж таки, двоє лікарів дійшли висновку щодо його неадекватного стану, але в підсумку було зазначено, що на момент скоєння злочину він міг себе контролювати. У мене ж є результати всіх експертиз. Потім ще була експертиза в Хмельницькому, де просто переписали висновок київської. Однак у нього був такий психічний стан, що судити не було кого. Отож відправили на лікування до Дніпропетровська, де він провів півтора року. Виходить, вилікували. А чому ж його тримають в одиночній камері?
Боляче усвідомлювати, що твій син хворий і його обвинувачують у такому тяжкому злочині. Але він не міг робити зло навмисне. Мені вже 73 роки, я інвалід другої групи. Я не хочу більше жити.
Олега Рябова звинувачують у вбивстві двох жінок, яких 2012 року знайшли на сміттєзвалищі у Рибному.
