Якщо в закладі курять, то, щоб захистити своє право на чисте повітря, можна зробити зауваження адміністратору закладу, з Моніторинг здійснювався коаліцією «За вільну від тютюнового диму Україну» у 17 містах України, де перевірили 753 заклади ресторанного бізнесу, інформують “Вікна” з посиланням на Український центр контролю над тютюном, ГО «Життя».
На національному рівні 84% відвіданих кафе, барів та ресторанів є вільними від тютюнового диму й повністю дотримуються законодавства. Не курити у приміщеннях стало соціальною нормою, яка позитивно сприймається у суспільстві.
Натомість спостерігається негативна тенденція порушень закону, особливо у великих містах. Так, сигарети курять у 6% закладів, що менше ніж у 2014 році, але куріння кальяну є справжньою проблемою – 14% закладів «димлять». Разом порушення складають 15,7%, або 118 закладів.
Ситуація погіршилася на незначні 2 відсоткових пункти (в.п.), у порівнянні із 2014 р. (тоді показник порушень складав 12%). У порівнянні з першим роком дії закону рівень порушень збільшився на 7 в.п. (2013 – 9% напроти 15,7%). Моніторинг охопив всі основні типи закладів харчування: кафе (40%), бари (26%), ресторани (34%).
«Що стосується кальяну, то він ще більш небезпечний, ніж цигарки і звичайні тютюнові вироби, тому що має ароматичне, смакове забарвлення. При споживанні кальяну відбувається горіння вугілля, при спалюванні якого виділяються канцерогенні речовини, які потрапляють потім в легені. Кальян призводить до споживання гарячого диму, що призводить до пришвидшеної деструкції тканини легень – тканина легень перестає бути еластичною, це спричинює розвиток астматичних станів. Ароматизатори, які застосовуються в кальянах при утворенні диму перетворюються на канцерогенні речовини і призводять до шкідливої дії. Якщо людина сидить у залі, де курять кальян, то через годину-півтори у неї будуть ознаки легкого отруєння чадним газом», — пояснив Анатолій Подрушняк,, заступник директора ДП “Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя МОЗ України”.
Певне погіршення дотримання законодавства відбулось через відсутність дієвих механізмів державного контролю у сфері захисту прав споживачів (відвідувачів закладів ресторанного господарства). Функції Держспоживінспекції були паралізовані дією мораторію на перевірки бізнесу, який діяв протягом року з серпня 2014 р. по липень 2015 р. Окрім того, уже більше року Кабмін марно намагається реформувати державні контролюючі органи згідно з постановою №442. Наразі Держспоживінспекція, яка знаходиться в стані реорганізації, почала реагувати на скарги щодо порушення прав споживачів, у тому числі і з приводу заборони куріння. Але про повноцінну роботу служби мова не йде. А новостворена Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) поки існує лише на папері.
«Недобросовісні представники бізнес-структур почали користуватися тимчасовою відсутністю механізмів захисту прав споживачів і дозволяють собі грубі порушення законів України, створюючи ризики й небезпеку для здоров’я клієнтів та персоналу. На фоні руйнування системи захисту споживачів відбувається послаблення виконання антитютюнового законодавства та дискредитація досягнень попередніх шести років у сфері бездимного середовища», — говорить Андрій Скіпальський, голова правління ГО «Життя», керівник проекту «Центр контролю над тютюном».
Якщо в закладі курять, то, щоб захистити своє право на чисте повітря, можна зробити зауваження адміністратору закладу, залишити запис в книзі скарг, надіслати скаргу до Держспоживінспекції, або викликати поліцію. Відвідувачі також мають право подати до суду скаргу на заклади-порушники.
