Якщо людина помирає вдома, лікар не має права оглядати померлого до приходу правоохоронців

Коли в родині стається непоправне – помирає близька людина, її рідні часто не знають, що потрібно робити, в першу чергу, та якою є процедура огляду померлого, необхідна для отримання посмертної довідки.
Переглядів: 1772

Завідуюча першим терапевтичним відділенням міської поліклініки №2 Зоряна Мула пояснює: у 2011 році вийшов спільний наказ Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ і Міністерства охорони здоров’я, яким керуютьчя у випадках смерті людей. Згідно цього наказу, якщо людина помирає вдома, лікар не має права оглядати померлого до приходу представника міліції. Правоохоронець оглядає місце події та складає протокол. Лише після цього дільничний терапевт оглядає тіло і засвідчує смерть людини на дому, інформують ”Вікна”.

Потім дільничний терапевт повертається в поліклініку і там виписує лікарське свідоцтво про смерть в трьох екземплярах, один з яких залишається в поліклініці, інший протягом трьох днів потрібно віддати у органи внутрішніх справ міліції і ще один родичі відносять у ЗАГС для виписки посмертної довідки.

Якщо смерть настала поза місцем проживання, на місце події виїжджає міліція і тільки вона, згідно наказу “Про надходження повідомлень про факти смерті людини за місцем її постійного проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку”, викликає на місце події “швидку допомогу”. У разі надходження повідомлень про інші випадки смерті, за місцем проживання чи при ознаках насильницької смерті, на місце події негайно виїжджає слідчо-оперативна група на чолі із слідчим, за участю лікаря-судмедексперта.

”Якщо в сім’ї помирає людина, не потрібно нічого чіпати. Родичі мають, насамперед, викликати міліцію. Якщо людина померла в період 8.00-18.00 з понеділка по п’ятницю, її близькі повинні подзвонити в поліклініку і зв’язатися з дільничним терапевтом. Лікар, який в цей час веде прийом пацієнтів, передає їх іншому лікарю і одразу йде за викликом, щоб засвідчити смерть”, — акцентує Зоряна Мула.

Якщо людина померла у вихідний день, родичі мають зателефонувати на “103”, щоб лікар “швидкої” засвідчив смерть. Але посмертну довідку виписує лише дільничний лікар. У суботу з 9.00 до 17.00 в поліклініці перебуває черговий лікар. Коли ж людина померла в неділю, посмертну довідку родичі можуть отримати в понеділок зранку, адже ЗАГС не працює в неділю, а тільки вони видають свідоцтво про смерть.

Лікарі наголошують: досить часто родичі ховають людей без довідки про смерть, а це згодом зумовлює значні проблеми. В місті працівники ритуальної служби дотримуються усіх правил, проте, якщо похорон відбувається у селі, там ця система не працює. І після поховання родичі починають просити довідку, а, за правилами, лікар не має права виписати посмертну без особистого огляду тіла покійного. Оскільки проводити ексгумацію небажано – це надто великий стрес для родичів померлого, ситуацію вирішують в судовому порядку. Медичні працівники подають в судову інстанцію інформацію про пацієнта, про ймовірну причину його смерті і приблизно раз в півроку відбувається засідання суду, на якому родичам виписують необхідні документи.

“Часто люди забирають, особливо на зиму, своїх стареньких родичів з села до міста. Іноді їх кладуть на лікування до медичного закладу, але жодного разу не викликають на дім дільничного терапевта. І коли наш працівник приїжджає у випадку смерті, він вперше бачить цю людину за певною адресою. Хочемо звернутися до мешканців Івано-Франківська з проханням – зателефонуйте до вашої поліклініки, запросіть дільничного лікаря навідати ваших родичів. Потрібно, щоб лікар побачив та оглянув людину, яка тимчасово перебуває на його дільниці. Можливо, ми допоможемо порадою, надамо при потребі медичну допомогу, тощо. Це нескладно зробити, проте з часом така процедура значно спростить виписування усіх можливих довідок”,
– розповідає головний лікар міської поліклініки №2 Оксана Ткачук.

Якщо в сім’ї стається горе, родичі часто розгублюються, не знають, куди звернутися і що зробити в першу чергу. Тому друзі, сусіди, близькі мають знати необхідну інформацію, щоб підказати, куди людині варто звернутися, в першу чергу.