Наразі це єдиний заклад в Україні від аргентинської громади. Але будується ще один будинок милосердя – в Одесі. «Я дуже рада, бо це буде гарна співпраця і можливість вивезти наших дітей на море. Їм це дуже потрібно! Зараз у дітей буває лише гірський курорт – влітку на місяць їх вивозять у Закарпаття, — розповідає сестра Неустанна.
Насправді є люди, які взяли собі за правило кожного місяця приносити нам гроші, замовляти хліб, прати одяг... Гроші зразу ж ідуть на комунальні послуги. В першу чергу, це газ. Особливо зараз дуже б’є по кишені.
Декілька років тому разом із державою Містечку Милосердя вдалось заснувати реабілітаційний центр «Матері і дитини». З того часу з бюджету їм виділяють гроші на ліки, їжу та бензин, пише UFRA.
В Івано-Франківську (а точніше – в Крихівцях) в будиночку мешкає 33 дитини і одна мати з двома дітьми. Наймолодшій дитині два роки, а найстарша – 20-річна студентка університету нафти і газу. Містечко Милосердя має дотримуватись уставу жіночого монастиря, тому хлопчики перебувають в ньому до 11 років, а для дівчат обмежень немає. Найменша дівчинка має діагноз – артрогрипоз, через що не може рухати кінцівками. З-поміж цих дітей лише над п’ятьма одна з черниць має опікунство.
Не всі вихованці не мають батьків, проте не всі батьки можуть виконувати належно свої обов’язки. Через наркоманію чи іншу важку хворобу, але в більшості дітей батьки п’ють.
”Наша мета – зберегти стосунки з батьками, зберегти родину. Переважно ті, хто починають пити, є бідні. Але не завжди бідність є причиною того, що батьки віддали дитину... Ми намагаємося витягнути їх з алкоголізму, допомогти, щоб дитина повернулась додому, тому що ніхто не замінить кровних батьків”, – пояснює сестра Марія Неустанна.
Дітьми цілодобово опікуються п’ять сестер-черниць і дві помічниці. Вдень приходять вихователі для дитсадка. Попри відносно невелику кількість дітей, дати ради з ними непросто.