Місяць тому у військово-спортивному ліцеї м Надвірна на Прикарпатті, де навчаються майбутні офіцери, 14-річний курсант в У хлопця не було особливого мотиву – за хвилину до загибелі Богдан Данищук зробив йому зауваження щодо погано вимитої підлоги. Щоб помститись? той дістав з рукава ніж і вдарив однокурсника в серце.
Сьогодні Павло Н. перебуває в СІЗО. На запитання матері “Навіщо?”, вбивця її сина відповів: “Так ся стало”, повідомляє ”Курс” з посиланням на ”Сегодня”.
У той же час він часто сидить в соцмережах, оновлює статуси, хоч це заборонено законом. Поліція веде слідство, і родичі вбитого дуже сподіваються, що винного буде покарано.
47-річна мати загиблого, Олена Данищук двадцать років тому переїхала на Прикарпаття з Камчатки – полюбила “гуцула”, вийшла за нього заміж і народила трьох дітей. Але чоловік, з часом, знову поїхав на Камчатку, старші дочки, Святослава і Катя, поїхали до Москви вчитися, а вона залишилася разом з Богданом. Щоб заробляти на життя, Лена відкрила кафе, а син мріяв стати військовим льотчиком і повезти маму в кругосвітню подорож.
“Ось постійно думаю, чому гинуть тільки добрі і світлі люди. До навчання в ліцеї, з першого класу, він чотири роки прислуговував у церкві. Ніхто ніколи не бачив, щоб він ліз у бійку, лаявся або хуліганив. Пам’ятаю, був період, коли ми зовсім залишилися без грошей, не вистачало навіть на молоко і хліб. Бодя продав на металобрухт свій старенький велосипед і купив продукти. У той же час він не був “маминим синочком “- займався рукопашним боєм і міг за себе постояти”, – згадує Олена.
За словами жінки, за півроку до загибелі Богдан захотів побачити всіх своїх близьких – сестер, з якими не бачився майже два роки, батька, бабусю в Росії.
“Можливо, він щось передчував, адже, навіть перебуваючи на” лікарняному “, замість того, щоб лежати, він пішов до школи до своїх однокласників і просидів з ними в класі всі шість уроків”, – розповідає Олена.
До речі, перша вчителька Богдана пророкувала йому кар’єру священика, і до цих пір зберігає букет квітів, подарований Богданом.
Богдана пам’ятають і в церкві, де він прислуговував.
У військово-спортивному ліцеї Надвірної ця трагедія також наробила багато галасу. Прощатися з Богданом прийшли всі, хто міг. Друзі Боді несли труну, і ніхто з чоловіків не приховував сліз за безглуздо загиблим товаришем.
До речі, за тиждень до загибелі сина мати їздила до ліцею запитати, як він вчиться, і чи не порушує дисципліну – адже виховувати хлопця доводилося самостійно.
“Але про нього ніхто поганого слова не сказав. Викладачі запевняли, що він” добряк, який любить брати на себе відповідальність”, – каже мати.
У неділю, 29 листопада зателефонував директор училища, і повідомив, що син загинув від ножового поранення.
“Почувши це – я втратила свідомість. З того дня все пішло однією чорною смугою. Як мені розповідали очевидці, ніякої серйозної сварки між хлопцями не було. У спальному приміщенні, де знаходилося багато курсантів, хлопець з паралельного класу мив підлогу. Богдан повинен був приймати у нього наряд, але той погано виконав свою роботу і син зробив йому зауваження. Той моментально перестрибнув через ліжко, вихопив з рукава ніж і вдарив хлопчика в серце. Друг Боді відразу взяв його на руки, і поніс в медпункт. Але було пізно. Він помер “.
