Провалля, нагадаємо, утворилося у листопаді минулого року і досі вже об’єдналося із воронкою, яка утворилася поряд ще у 2008 році.
За словами заступника директора ДНДІ галургії Юрія Садового, «процес» об’єднання відбувався «бурхливо» — із високими хвилями, що навіть налякало людей, які на той момент перебували біля провалля.
Нагадаємо, учора спеціально створена робоча група у складі депутатів Калуської міської ради виїхала на екологічно небезпечні об’єкти Калущини.
Першим об’єктом «екскурсії» стало провалля на вул. Вітовського у Калуші.
Як повідомляли «Вікна», із міського бюджету виділено 80 тисяч гривень на моніторинг провалля. Роботи виконують фахівці ДНДІ галургії та Карпатського відділення інституту геофізики НАН України.
— Тут два негативні процеси для мешканців та довкілля: руйнування земної поверхні, що створює небезпеку нещасного випадку і забруднення водоносного горизонту внаслідок витіснення цієї високомінералізованої рідкої фази та забруднення водоносного горизонту, — розповів Юрій Садовий.
За його словами, науковці передали попередні результати досліджень до міської ради.
— Зараз проводиться обробка геофізичних даних. За ними ми можемо судити, наскільки зруйнований масив на глибині і який розвиток процесів можна очікувати. Найбільше міську владу турбує перехрестя вулиць Вітовського-Мостиська-Глібова, бо воно стратегічно важливе для міста (це сполучення з навколишніми селами і напрямок на Львів). Крім того, ми тут бачимо будівлі, які також потрапляють у зону можливого зсуву і можуть зазнати руйнування. Ці процеси треба прогнозувати. Якщо у попередні десятиліття робилися регулярні вимірювання по маркшейдерській мережі, яка тут була закладена ще у 1960-х роках, а на території рудника «Калуш» починаючи з 1946-1947 років, то впродовж останніх років геодезичні вимірювання на поверхні не проводяться. Відповідно про величину просідання території загальну ми сказати зараз не можемо, хоча по розрахунках ця територія повинна би осісти приблизно на 8 метрів на кінець процесу зсування, — каже Юрій Садовий.
Приватні будинки, які розташовані далі від провалля, перебувають за межами шахтних камер. А от ті, що ближче, можуть зазнати руйнувань. Юрій Садовий зазначив, що коли у 1987 році неподалік цієї території утворилося завалля, одночасно було відселено мешканців понад 40-а будинків. Навіть зараз на території можна побачити фундаменти недобудованих будинків — люди просто не встигли завершити будівництво.
— Кілька років тому ми давали замовлення, над яким працювала спецгеологорозвідка, — повідомив екс-заступник міського голови Калуша, директор ТзОВ Калуська соляна компанія» Василь Петрів. — І вони намалювали десь біля 150 воронок, які би мали у процесі часу утворитися. Якого часу — вони сказати не можуть. І на цих місцях були показані утворення. Але це дані 5-6-річної давності.
Депутати міської ради цікавилися також у науковців. Чи є провалля під дорогою.
— Так пустоти, шахтні виробітки є під дорогою, заходять дальше за дорогу. І ця вся система від озера і до Лімниці сполучена на кількох горизонтах, — відповів Юрій Садовий. — Я був у геофізиків цього року у Львові, знайомився з їхніми висновками, бо вони цього року тричі приїжджали: на моє прохання, вони виконували дослідження на Хотінському полі. Казали, що от-от чекайте провалу там. До речі, на Хотинському полі проходить газопровід середнього тиску. Ми вже років, може, з десять звертаємося до різних інстанцій, але — безрезультатно.
— Була відповідь, що немає коштів для переносу газопроводу, — повідомив Василь Петрів.
Теоретично поза зоною ризику просідання знаходяться багатоповерхівки, які розташовані на відстані менше кілометра від провалля, що на вул. Вітовського.
