| Фото: Віктор Павлів Охочі дізнатися більше про власне місто збирались у краєзнавчому музеї. З будівлі колишньої єврейської громади екскурсія розпочалась, тут і завершилась. Через дорогу від теперішнього музею знаходиться Народний дім, який був побудований завдяки меценату Івану Куровцю та за фінансової участі Андрея Шептицького. З радянських часів і до сьогодні тут знаходиться приміщення Районного будинку культури, інформує КалушФМ.
Менше, ніж будівлям єврейської та української громад міста, поталанило будівлі, яка належала польській громаді. Вона знаходиться неподалік – за руїнами, які залишились від ратуші. У будівлі польського товариства «Сокіл» свого часу був кінотеатр, потім – концертний зал коледжу культури, а після пожежі це приміщення пустує.
Щодо поруйнованої ратуші, яка також догоріла 2,5 роки тому, то на території поряд з нею знаходиться площа Конституції, названа так уже в часи незалежності. Проте, мабуть, символічно, бо там про неї нічого не нагадує, немає її і на жодній карті міста.
Далі екскурсія продовжилась біля костьолу Святого Валентина, який зараз, як і в середині дев’ятнадцятого століття, виконує своє призначення. З того часу він був дещо перебудованим, а всі твори сакрального мистецтва, що в ньому були, зараз не на території України. В час Радянського Союзу тут був спортзал. Цінність костелу складає автентична підлога. Поряд з пам’ятками польської присутності в Калуші – пам’ятник Тарасу Шевченку, встановлений у 1997 році.
Наступною зупинкою на маршруті була «червона школа», яка єдина з усіх оглянутих в той день будівель не змінювала свого призначення. З часу її зведення на початку ХХ століття і до сьогодні тут навчаються діти. Ще до Другої світової до школи добудували третій поверх.
Також екскурсійна група пройшлась повз будівлі міської ради, казначейства, СБУ, до подвір’я Центру науково-технічної творчості учнівської молоді. Тут слово від директора музейно-виставкового центру Уляни Паньо перейшло до голови калуського «Меморіалу» Богдана Яневича, який займається створенням музею «Калуська в’язниця». Музей знаходиться у підвальному приміщенні Центру, адже саме тут за часів Польщі, німецької окупації та Союзу була в’язниця. Є підстави вважати, що тут катували людей, а тіл позбувались десь неподалік з будівлею. Богдан Яневич має намір і далі працювати над розширенням музею та вивченням того, що відбувалось у в’язниці.
Перша екскурсія закінчилась обговоренням майбутнього міста.
Наступна екскурсія колишньою Ринковою площею та до колишньої ливарні дзвонів братів Фільчинських відбудеться у неділю, 24-го січня. Група знову збиратиметься о 14.00 біля краєзнавчого музею, що на вул. Шевченка, 9.
