У придністрянських селах Прикарпаття хрести вирізають без особливих прикрас та не фарбують

У багатьох селах Прикарпаття цими днями вирізають льодові хрести, перед якими посвячують воду 19 січня, на день Богоявлення.
Переглядів: 159

Добре одягнені кремезні чоловіки із села Буківна Тлумацького району вирушають на річку, взявши перед тим благословення у найстаршого чоловіка в селі. На околиці села, на правому березі Дністра, є давно знане місце, де хрести вирізають. Проте цьогоріч погода тепла, і льоду немає, тому буківнянці мовчки набирають води та несуть її заморожувати. Бо без льодового хреста і свято не свято, інформують ”Вікна”.

«Наші діди перед тим, як іти хреста вирізати вже з другого дня різдвяних свят готуватися починали: до загальних веселощів не приставали, мало їли, лихого слова не сміли сказати,  а головне —молилися», — розповідає прикарпатський етнограф Роман Рибчин.

Придністряни століттями знають, якщо чоловік, який іде на таке Боже діло, та щось лихого в думках або серці має, то може щонайменше сильно простудитися, або, не доведи Господи й під лід піти. Тому вирізати хрест ішли тільки статечні поважні ґазди. 

Хрестоводнина (так називають місце на ріці, де хрест вирубують — Авт.) має бути чистою, каже чоловік, крокуючи по селу.

“Тут ніколи не мало бути утоплеників, бо то вже домівка злої сили. Якби в такому місці лід на хрест вирубали, то водяна святиня може на Богоявлення, під час служби Божої розколотися, розтанути, або впасти”.

Стоячи трохи поодаль від Дністра, чую молитву і колядку, за хвилину ґазди починають набирати воду. Її заморозять та все ж таки вирізатимуть хрест.

”Завжди починаємо з верхньої частини, — мовлять селяни, — бо ж Господь спочатку небо створив, а потім землю і нас, грішних”.

У придністрянських селах, на відміну від гуцулів, хрести вирізають без особливих прикрас та не фарбують. Хоча, кажуть, що ще не початку минулого століття такі майстри із сусіднього Поділля приходили, що на льодових хрестах лики Ісуса, Богородиці, Івана Хрестителя вирізали, або й цілі сценки свята Богоявлення.

Хрест на свято прикарпатські ґазди вирізають протягом п’яти годин. Уже перед 19 січня виріб з льоду добре відшліфують, прикрасять зеленим миртом, різнокольоровими стрічками, вишитими рушниками та…залізними гривнями. Остання традиція з’явилася порівняно недавно. Так люди показують своє прохання Богові, аби той поблагословив їх багатством, адже грошей селянам бракує.

Перед хрестом поставлять святково прикрашений великий дерев’яний стіл, за яким священик здійснюватиме Йорданське Водосвяття. до хреста після Літургії чолом доторкатимуться усі присутні. Сам хрест стоятиме на березі Дністра допоки не розтане, хіба що діти згодом металеві гривні позабирають. А ще з багатьох сіл вирізані льодові хрести везуть у райцентри та до Івано-Франківська, аби навіть у теплу погоду для всіх був урочистий Йордан.