Тріумфальна арка, що була споруджена у 1894 р. на честь приїзду до міста цісаря Франца Йосифа І. | Фото: zik.ua Ідея ресторатора у соцмережі отримала активну підтримку львівських підприємців та чиновників. Нині у коментарях до допису активно обговорюють, чи варто проводити конкурс на проект арки, чи відбудувати її за проектом тимчасової арки 1894-го року, повідомляють ”Вікна” з посиланням на “ZIK”.
Як розповів голова громадської ради при головному управлінні ДФС Віктор Горбач, зараз для втілення ідеї збирають однодумців, а вже після 19 січня планують робочу нараду з цього питання.
Своєю чергою, начальниця управління адміністрування, будівництва та розвитку інфраструктури департаменту розвитку Львівської міської ради Олександра Сладкова наводить аргументи про те, чому відновлювати арку потрібно за новим проектом: «Моя фахова позиція в тому, що підробок під старовину або під об’єкти, що існували раніше, не має бути. Людина, що бачить об’єкт, має співвідносити його з тими часами, коли він був побудований. Тому відновлення копії – однозначно ні.
Другий аргумент проти копіювання полягає в тому, що арка не присвячена якомусь тріумфу, а була збудована на честь одного з трьох візитів цісаря Франца Йозефа до Львова в 1984 році. Тому оригінал не мав стосунку до військових перемог, як більшість європейських арок.
Третій аргумент проти копіювання полягає у банальній неможливості цього зробити у вигляді як на фото, бо нині там курсує трамвай, у якого є дроти, рейки. Арка приваблювала б охочих пофотографуватись, але це є транспортним перехрестям, на якому людині знаходитись небезпечно».
Також Олександра Сладкова каже, що варто подбати, насамперед, про комфорт зокрема для бійців, котрі приїжджають на вокзал, розташований неподалік, а лише тоді – про відновлення Тріумфальної арки, яка є лише оздобою міста.
«З іншого боку, арка є цікавою архітектурною формою і надає окрасу місту. Тому теоретично, відкинувши всі інші обставини, архітектурний конкурс на проект арки (можливо з алюзією на ту, що існувала) є цікавою темою. Але є ще кілька обставин. Перша – вул. Чернівецька, пл. Двірцева перебувають дійсно в кризовому, з позиції функційності, стані. Вони дуже незручні, тому з урбаністичної точки зору спочатку варто розібратися з тим, щоб чоловікам, що вертаються з війни, було зручно пересуватись одразу з виходу з вокзалу. Це є справжній прояв поваги і визнання. Це – первинне, а «прикраси» – це вторинне.
Я особисто рада будь-якій громадській ініціативі, що несе консолідацію і вдячність. Це дуже важливо – не заважати ініціативі бізнесу, що має на меті альтруїстичні прояви вдячності. І наявність тої енергії добра змушує мене шукати кращі рішення для того, щоб цю енергію скерувати в конструктивне русло. Для прикладу, провести аудит доступності простору для людей з різними формами інвалідності, намагатись придумати рішення та знайти ресурси на втілення заходів із підвищення доступності. Також, можливо, оголосити конкурс на арку, або навіть конкурс на творче осмислення об’єкту, що символізував би привітність і вдячність міста сучасним героям-захисникам», – коментує чиновниця.
Довідка. Тимчасова арка була споруджена на честь приїзду до Львова найяснішого цісаря Франца Йосифа І. ЇЇ збудували на вул. Городоцькій (колишня Грудецка) перед початком Залізничної алеї за проектом архітектора Кароля Боубліка. Австро-угорський монарх Франц Йосиф відвідав Львів 11 вересня 1894 року з метою оглянути загальну крайову виставку, що відбувалась в Стрийському парку 5 червня – 10 жовтня 1894 р. Цей візит готувався з великою помпою. Магістрат виділив для організації візиту 20 тисяч злотих, хоча президент міста просив 26 тисяч.
В центрі арки розмістили бюст Франца Йосифа І, вище – герб міста Львова. Саме біля цієї арки (на фото) бургомістр Львова пан Гноїнський вручив цісареві символічні ключі від міста та від «сердець мешканців».
