Анонси друкованих «Вікон»: Стрес від «Журавлика»; Стипендії з міського бюджету; 86-річний автор про п’єсу «Ми живі»

Сьогодні до читачів та у продаж надійшло свіже число друкованих "Вікон". Пропонуємо анонси основних публікацій.
Переглядів: 288

Стрес від «Журавлика»
У Калуші – гострий брак спеціалістів із дошкільного виховання. Відтак, у дитячих садках часто ніким замінити вихователя, який пішов на пенсію чи у декрет. В управлінні освіти радять перекваліфіковуватися, а в дитсадках на роботу приймають навіть студентів чи тих, хто тільки-но вступив на перекваліфікацію. Днями у ДНЗ «Журавлик»  спалахнув конфлікт: із «випускної» найстаршої групи «Соняшник» постійного вихователя перевели до іншої групи – «Первоцвіт», яка залишилася взагалі без вихователя. У результаті малюки з обох груп отримали стрес, а батьки стали на їхній захист. 

З міського бюджету Калуша платитимуть стипендії учням ВПУ №7
З цього року на бюджети міст обласного підпорядкування передали фінансування профтехзакладів. У Калуші таке училище — одне. На його фінансування вже виділили майже 7 млн гривень. І ще мінімум стільки ж треба до кінця року. В училищі наразі не знають, чи радіти їм від змін у законодавстві. І сподіваються, що набір учнів не зменшиться, а матеріальна база — збережеться. 

Михайло Качанюк написав спогади про заснування «Відродження»
Михайло Качанюк — один із засновників товариства «Відродження» на Калущині. У книзі «Мої спогади» описує заснування товариства та деякі події зі свого життя. Окремо зупиняється на початку свого проживання у Калуші, створенні Української національної партії, ділиться роздумами про долю країни, спогадами про своє дитинство. Книга містить документи та додатки: світлини і поезію.

86-річний Микола Кардащук: «П’єса «Ми живі» — це жива рана моєї родини»
Минулого року у Калуші відбулася прем’єра драми “Ми живі” у постановці народного театру “Легенда”. Режисери вистави — Леся Піцик та Ірина Хемич. Аматори сцени зіграли виставу із неабияким натхненням, відтворюючи події «золотого» вересня 39-ого року, коли на Галичину прийшли так звані визволителі зі сходу. Тоді галичани зустрічали червоноармійців хлібом-сіллю, дякуючи за визволення від польського панування, але отримали ще більше зло – терор та репресії НКВД.