Художниця завагітніла під час написання ікони, хоча лікарі не давали надії Оригінал канонічної ікони «Богородиця, що розв’язує вузли», яка є улюбленим набожеством Папи Франциска, зберігається у Німеччині, а копія — у Львові. На ній зображено Пресвяту Діву Марію, яка стоїть на півмісяці в оточенні ангелів і Святого Духа у вигляді голуба, який кружляє над ореолом із зірок. Богородиця розв’язує вузли на довгому шнурі, тримаючи ногу на голові скрученого змія. А нижче — людина у супроводі ангела. Вважається, що це Товія з архангелом Рафаїлом йде до Сари просити, щоб стала його дружиною, інформують ”Вікна” з посиланням на ”Галичину”.
Але Бог дивен у волі Своїй, бо вирішив проявити чуда саме у Калуші в одній із найменших греко-католицьких парохій.
— Мені двадцять вісім років і я працюю вчителем образотворчого мистецтва в Перевозецькій школі Калуського району. Я заміжня, але упродовж двох років не могла завагітніти через проблеми зі здоров’ям, які треба було вирішувати на медичному рівні. Зі слів лікарів, процес лікування мав бути досить тривалим і, звісно, недешевим. Я художник. Якось у мене калушанка пані Галина замовила намалювати образ «Богородиця, що розв’язує вузли». Пояснила, що хоче його поофірувати до церкви за зіслані ласки, які отримала, коли молилася дев’ятницю до цього образа. Я писала образ минулого року упродовж двох місяців — щодня по кілька годин, — розповідає художниця Богдана Кульбанська.
— Працювалося легко. Картина має параметри 80х60 см — фарби олійні, а лляне полотно проррунтоване й натягнуте на картонну основу. Після завершення роботи я відвезла образ пані Галині та повідомила їй, що вагітна і що дізналася про це під час роботи над образом. І на Андрія — 13 грудня минулого року пані Галина й подарувала ікону «Богородиці, що розв’язує вузли» церкві Святого Андрія Первозванного УГКЦ. Я переконана, що сталося чудо Боже. Адже у мене констатували захворювання ще тоді, коли лиш замовили образ. Тож, виявляється, що я завагітніла під час хвороби, а це без Божої волі було б неможливо. Навіть медики мені казали, що я хвора, а про вагітність і натяку не було, — згадує калушанка.
Настоятель церкви Святого Андрія Первозванного (УГКЦ) о. Микола Крушец не має жодного сумніву, що ікона «Богородиця, що розв’язує вузли», яку намалювала Богдана Кульбанська і яка нині у цьому невеличкому храмі, — чудотворна. Священик переповідає свідчення мирян, яких торкнулася Божа благодать через моління дев’ятниці до «Богородиці, що розв’язує вузли», а її появу в храмі не вважає випадковою, а пов’язує з подіями понад півстолітньої давності.
— Колись на кутику церковного дворика, де тепер дзвіниця (на перехресті трьох доріг. — Авт.), була давня придорожня кам’яна каплиця Святого Антонія Падевського (або Падуанського, від італійського міста Падуя. — Авт.), — розповідає о. Микола Крушец. — Але 1960 року радянські богоборці два дні машинами розтягували її, поки не зруйнували. Одна наша парафіянка, нині вже покійна, згадувала, що руйнування каплиці було великою трагедією для калушан і що їй снився сон, у якому Мати Божа обіцяла повернутися на це роздоріжжя. і аж після того, як у церкві з’явився образ «Богородиці, що розв’язує вузли», я згадав цю призабуту розповідь своєї парафіянки. Повірте, ми є свідками чуд Пресвятої Богородиці, тож як Її діти повинні молитися до Неї.
