Як повідомляли «Вікна», депутати міської ради надали філії Союзу українок пільгу у сплаті орендної плати у розмірі 75% від нарахування за приміщення, площею 95,5 кв. метри на площі Героїв.
При цьому заступник міського голови Руслана Вайда зауважила:
— Приміщення це знаходиться у центрі міста і є комерційно привабливим. І ми могли би там все ж таки брати оренду із підприємців, а громадська організація, щоб користувалася пільгами в іншому місці.
Така пропозиція викликала негативну реакцію у соціальних мережах. Зокрема, волонтер філії Христина Урда написала:
— У Союзу українок хочуть забрати приміщення. Офіційно повідомляємо, що до Калуської міської філії ніякі прохання не надходили! Жорстоко було дізнатися про це з газет! Союзянки орендують приміщення ще з 1990-х років і довели, що варті того, щоб знаходитися там! Ми стараємося зберегти пам”ять. Окрім активної громадської позиції за останні два роки в зоні АТО, Союз українок займається культурним вихованням молоді вже протягом 15 років. Союз Українок не має можливості оплачувати 2188,50 грн щомісяця адже ми не крали, не крадемо і не будемо красти!
— Приміщення союзівки мене завжди вабило своєю нетиповістю як для центру міста — різдвяною шопкою, як виднілась у вікні, рушниками та виробами з соломи, — написала Аня Лях. — Цей, на перший погляд, маленький будиночок має велику історію, яка бере початки з 1920-х років і по сьогодні. Особисто я в сімейних архівах, розглядаючи так званий “журнал для плекання домашньої культури”, а саме “НОВА ХАТА” виданий у Львові у квітні 1927 р. натрапила, що у березні 1927р. наша сою зівка існувала! Коли я показала цю статтю старшому поколінню союзянок, то були «мурашки по шкірі», коли вони згадували тих жінок, що творили для нас, тепер уже, історію.
У нас забрали дуже багато історії: ЗОШ №1 перебудували; приміщення ратуші не тільки розібрали, але й допалили; старі будинки, що у центрі міста, руйнують для новобудов; пивоварня, яка старіша за славнозвісну львівську, занепадає; про історію із дзвонами братів Фільчинських більшість калушан навіть не чули...І таких фактів багато.
Але у нас, на щастя, є ще такі приміщення, які потребують допомоги, а не ліквідації, які мають історію та яких історія продовжується з покоління в покоління. За півроку я побачила, що у союзівці можна зустріти не тільки молодих та енергійних союзянок-волонтерок, але і союзянок, яким далеко за 50-60 років. Для них це приміщення є другим домом, куди вони роками приходять. Я впевнена, інше приміщення вже не буде тією союзівкою, яка є у нас зараз.
Учора волонтерки філії Союзу українок прийшли до міського голови Ігоря Матвійчука. Вони показали йому і зареєстрували у міській раді лист-клопотання про те, щоб міська рада передала приміщення громадській організації. Натомість, обіцяли, у союзівці не буде жодної комерції.
Підтримати союзянок прийшло понад десяток бійців АТО, які неодноразово відчули допомогу та підтримку філії Союзу українок.