Доля пільговиків буде цілком у руках вишу Існування пільг для вступників завжди дуже критикували і експерти, і громадськість . Такого принципу немає і в європейській практиці, пише ”ДТ”, передають ”Вікна”.
Наталя Радиш, юрист громадянської мережі “Опора”, зазначає: ”У вищих навчальних закладах Європи і США, де передбачене державне фінансування навчання, немає ані позаконкурсного вступу, ані пільг. Основний критерій відбору абітурієнтів — тести. Підтримка соціально уразливих категорій студентів відбувається не на етапі зарахування до вишу, а на етапі навчання. Наприклад, у США держава покриває витрати навчальних закладів на спеціальне обладнання, на сурдоперекладачів, транспорт для студентів-інвалідів тощо”.
Нарешті нинішнього року Уряд наважився позбутися шкідливого рудимента. В урядовому проекті закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було запропоновано внести до Закону “Про вищу освіту” правку, яка б зазначала, що вступ можливий лише на конкурсній основі.
“Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі”, записано тепер у ст.44 Закону “Про вищу освіту”. І все було би добре, якби цю фразу не доповнили цілим абзацом, який насправді говорить про інше: “Брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів України мають право особи (за їхнім вибором), які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, діти-сироти та особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення”.
У цьому скромному абзаці ну просто безліч ідей. І далеко не всі вони тішать. Зате викликають багато запитань.
Перше. В одній і тій самій статті закону тепер одночасно заперечується і запроваджується позаконкурсний вступ? Адже в кожному виші від усіх виділених місць держзамовлення “відріжуть” певну кількість місць для пільговиків (квоту), і навколо них поза загальним конкурсом розгорнеться конкурентна боротьба серед тих, хто має пільги.
Насправді такий позаконкурсний вступ невигідний і пільговикам. Адже їхня доля буде цілком у руках вишу: і результати вступних іспитів, і визначення, хто вступив, а хто ні, і навіть апеляція щодо результатів.
Друге. Безперечно, є категорії абітурієнтів, котрі потребують додаткової підтримки від держави. Але якщо ми справді хочемо підтримати соціально незахищених, то чи не краще — фінансово? Щоб соціальні виплати забезпечували людям можливість не просто нормально харчуватися, вдягатися, лікуватися, мати житло, а й підтягнути свій рівень освіти (пройти підготовчі курси, найняти репетитора тощо). Пільговикам доведеться навчатися поруч із краще підготовленими однокурсниками, а потім, отримавши диплом, бути конкурентоспроможними на ринку праці. Як це можна зробити без нормальної освіти? Варіант “давайте просто дозволимо їм вступати без ЗНО за окремим конкурсом”, звісно, економніший, але чи можна вважати це справжньою турботою? І ще один цікавий момент: а хто і як потурбується про тих сиріт, військових, інвалідів, котрі не пройдуть цей “позаконкурсний конкурс”?
Третє. Попри співчуття до людей, які мають хвороби, хочеться поцікавитися: чи не закладає ця норма закону серйозні корупційні ризики в сенсі отримання довідок? І ще — якщо хвороба не дозволяє абітурієнтові складати ЗНО, як він складатиме вступний іспит, а потім — екзамени на сесіях?
Вадим Карандій, директор Українського центру оцінювання якості освіти, розповідає про умови, створені організаторами тестування для людей з інвалідністю: ”Людям зі слабким зором дозволено користуватися оптичними та оптико-електронними пристроями. Для цього вони мають заздалегідь (під час реєстрації на тестування) задекларувати таку необхідність і надати довідку від лікаря. Для людей із вадами слуху є можливість сурдоперекладу. Для цього їх усіх спрямовують в аудиторії, де є сурдоперекладач. Якщо абітурієнт потребує постійного прийому ліків та медичного нагляду, ми можемо це забезпечити, адже в кожному пункті тестування є медичний пункт і медичний працівник. Абітурієнтів із обмеженими можливостями пересування ми беремо на окремий облік і організовуємо тестування так, щоб вони складали іспити на найнижчому поверсі, в аудиторії, до якої добратися найзручніше і при цьому доводиться долати найменше перешкод. Найбільша проблема із тестуванням незрячих абітурієнтів, — уже впродовж кількох років ми апробовуємо можливість використання шрифту Брайля при тестуванні, але роботу ще не завершено”.
”Є технічні складнощі, — каже учасник робочої групи з розробки тестів для сліпих дітей Сергій Васін, президент ГО “Реаресурс” і директор Навчально-інформаційного комп’ютерного центру Українського товариства сліпих.— Наприклад, завдання з візуальними компонентами (графічними зображеннями, фотографіями) складно замінити на завдання у прийнятній для сліпих формі. Для розробки тестів потрібні фахівці, обладнання, кошти врешті-решт. Наш пілотний проект фінансував фонд “Відродження”. Далі розвивати цю справу має держава”.
Умови вступу щороку проходять громадське обговорення, після чого їх затверджує Міносвіти, а закон — це залізобетонне рішення, яке не зможуть похитнути ні пропозиції громадськості, ні незговірливість МОН. Звідки ж узявся той злощасний абзац про квоти й іспити в тексті закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”? Судячи з усього, із пропозицій комітету з питань науки і освіти під час розгляду урядового законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Ось так ідея про рівність при вступі перетворилася не те що на шпаринку — на тунель в обхід справедливого і прозорого вступу та ЗНО. Пікантна деталь: у тексті рішення комітету зазначалося, що пільговики вступатимуть “за результатами вступних іспитів або зовнішнього незалежного оцінювання”. А з текступроголосованого закону згадка про ЗНО взагалі зникла: “за результатами вступних іспитів”, записано там. Це ще більше розв’яже руки вишам під час “позаконкурсного конкурсу”.
