Майже 510 років тому Коломия вже була відома в Європі | Фото: dzerkalo.media Щоправда, як пише “Дзеркало Коломиї”, укладачі цього вартісного видання чомусь пропустили ще одну важливу мапу, яку виявив професор Богдан Луканюк, уродженець Коломиї. Йдеться про російськомовну книжку: Ширяев Е. Е. Русь Белая, Русь Черная и Литва в картах (Минск: Навука і тэхніка, 1991). Там, на 21-й сторінці ми маємо можливість подивитися на фраґмент мапи Середньої Європи М. Беневентано і Б. Вановського (Рим, 1507 р.). І хоч це не надто якісна копія, але в сузір’ї європейських міст ми бачимо між Поділлям і Волощиною, коло гір – COLOMIA, що є не що інше, як наша Коломия. Отже, майже 510 років тому наше місто вже було відоме в Європі! Понадто, згадану мапу переробив Нікола з Кузи з «Географії» Птолемея. Інакше цього видатного чоловіка ще називають Нікола Кузанський, Никола Кузанець (1401 – 1464). Це була велика людина свого часу, кардинал Римсько-католицької церкви, видатний німецький мислитель 15 ст., філософ, теолог, астроном, математик, учений-енциклопедист, предають ”Вікна”.
Нагадаємо також, хто такий був Птолемей, покликаючись на довідку про нього у Вікіпедії…
«Клавдій Птолемей (приблизно 87 р. – 165 р.) – давньогрецький вчений (математик, астроном, географ, астролог), твори якого мали великий вплив на розвиток астрономії, географії та оптики. Жив у римській провінції Єгипет і працював в Александрії. Створив геоцентричну систему світу, розробив математичну теорію руху планет навколо нерухомої Землі, яка дозволяла обчислювати їхнє розташування на небі. Система Птолемея викладена в його головній праці «Альмагест» – енциклопедії астрономічних знань давнини. 1543 року польський астроном Миколай Коперник запропонував альтернативну, геліоцентричну систему.
У праці Птолемея «Географія» були представлені географічні відомості античного світу, нею користувалися аж до 16 століття.
Широко відомим був твір Птолемея «Посібник з географії» у восьми книгах, в якому дано повне, добре систематизоване зведення тогочасних географічних знань.
Птолемей особливо багато зробив для розвитку та застосування теорії картографічних проекцій. Він навів координати восьми тисяч пунктів (по широті – від Скандинавії до верхів’я Нілу, по довготі – від Атлантичного океану до Індокитаю). Ці дані базувалися майже винятково на відомостях про маршрути купців і мандрівників, а не на астрономічних розрахунках. До трактату додано одну загальну та 26 спеціальних карт земної поверхні. Він вперше провів паралелі і меридіани.»
Проблема тут полягає в тому, що українські науковці досі не переклали цих вісім Птолемеєвих книг, або хоча б не виписали з них назви українських міст. Можливо, їм колись дійдуть руки і до цього, і ми будемо приємно вражені, що в 1-2 століттях вже знали про нашу Коломию. Хотілося б у це вірити…
Наразі ж маємо доказ, що на римській мапі за 1507 рік ж вже зазначена наша Коломия. Отже ж, не один мандрівник і торговець переходив через неї, а мандрівники й торгівці здебільшого були й розвідниками…
Другу таку картографічну згадку про Коломию маємо з Сучасної мапи Європейської Сарматії або Угорщини, Польщі, Русі, Пруссії і Волощини, яку видали 1513 р. в м. Страсбурзі (тепер Франція). Тут вона також зазначена як COLOMIA. (Вавричин М., Я. Дашкевич, У. Кришталович. Україна на стародавніх картах. Кінець XV перша половина XVII століття. – Львів: ДНВП «Картографія». – С. 23-25.)
І в подальшому Коломия вже фактично присутня на більшості тогочасних європейських мап. Правда, подекуди її помилково називали COLONIA, тобто Колонія. Це збаламутило деяких дослідників нашої минувшини, які бралися доводити, що первісно наше місто називалося Колонія, а не Коломия. Але назва Колонія – це чисто видавнича помилка чи, може, тим, хто перебував у ньому чи знав про нього, на вухо чулося звичне європейське «Колонія», а не незвичне й незрозуміле «Коломия». Первісно на європейських мапах таки зазначена «Коломія» («Коломия»).
