Кілька відчайдухів із Прикарпаття у 1897 році здійснили перше зимове підкорення Говерли. ФОТО

Дослідник культури й історії Гуцульщини Анатолій Вакарчук опублікував історичні світлини першого зимового підкорення Говерли, яке відбулося наприкінці ХІХ століття.
Переглядів: 348
Зимою 1897 р. Шнайдер із колегами взяли та зійшли на Говерлу. І було то перше зимове сходження | Фото: Анатолій Вакарчук

Дослід пише, що у 1893-му році такий собі пан Тадеуш Смольоховські почав проводити ризиковані соло-виходи на зимові схили Східних Карпат. З ним подорожували ще двоє відчайдух з Татарова Юзеф Шнайдер і Маріан Малашиньскі, інформують ”Вікна”.

”Розкатувати Карпати вони почали на лижах марки “Пан склепав з чого Бог послав”, а посилав, мабуть, шось файне, бо працювали ті добродії в конторі лісничої управи”, — повідомляє Анатолій Вакарчук.

”Зимою 1897 р. Шнайдер із колегами чи то не мав шо робити, чи то вино йому червененькой шось їм помутило в копоні — взяли та зійшли на Говерлу. І було то перше зимове сходження”, — додає він.

За словами дослідника, у 1907 році у Львові створили Карпатське Товариство Нартярське (КТН), яке нараховувало 22 завзятих нартярів та туристів, і 1-го лютого того ж року вони взяли і організовано видряпалися на полонину Гропа, 16 лютого опанували Тростян, а 9 березня знов організовано каталися Бескидами.

”Тяжко їм було, не було в них Соломонів та Фйолок, але хлопи були завзяті”, — йдеться у повідомленні.

“У січні 1908 р. КТН видало брошуру з інструкціями під назвою „Нарти та їх використання” авторства Романа Кордиса, а нартярський рух набував щораз ширшого характеру. У цьому році були створені Кола КТН у Перемишлі й Кракові. Перед початком І світової війни Клуб нараховував 403 члени. Хотілося хлопам бувати в Карпатах взимку все частіше і частіше і, кінець кінцем, за пропозицією Зиґмунта Клєменсєвіча і Романа Кордиса, було вибране Славське в Бескидах як база для виходів, де заздалегідь було домовлено про місця для ночівель, а в 1910 р. розпочалося будівництво власного схроніска”, — пише Анатолій Вакарчук.