Учені припустили, що мінімальний масштаб часу у Всесвіті набагато більший від планківського (останній становить приблизно 10 у мінус 43 ступені секунди). Більше того, цю гіпотезу можна перевірити експериментально, повідомляють “Вікна” з посиланням на ”Газету”.
Корекція мінімального масштабу часу змушує перебудувати базові рівняння квантової механіки. Одним із “перевіркових” експериментів може бути вимірювання швидкості спонтанного випромінювання атома водню, вважають фізики. Модифіковані рівняння дають інший показник, ніж існуючі. Аналогічні зміни можна спостерігати за швидкістю розпаду частинок і нестабільних атомних ядер. Крім того, запропоновані зміни в базових рівняннях квантової механіки змушують переосмислити саме визначення часу. На думку вчених, за своєю структурою час кристалічний — він складається з дискретних, регулярно повторюваних сегментів.
“Фізичний Всесвіт схожий на фільм, де послідовність статичних кадрів створює ілюзію руху. Якщо всерйоз прийняти цю точку зору, то наше сприйняття реальності в дусі безперервного руху виявляється ілюзією, яку формує дискретна математична структура... Наше припущення вказує на платонічну природу реальності. Але на відміну від інших платонічних теорій, нашу ідею можна перевірити експериментально”, — заявив Мір Файзал з університету Ватерлоо.
Уявний час - поняття в квантовій механіці, яке візуалізується за допомогою осі, перпендикулярній осі звичайного часу, що йде від минулого до сьогодення. Хокінг вважає, що уявний час, можливо, є істинним, тому що більше підходить для опису законів Всесвіту, а “справжній” час - лише наших суб’єктивних уявлень.
