— Дивлюся я на такі горища в центрі міста, і серце крається! — прокоментував Ігор Роп’яник власну світлину знищеного горища. — Невже не можна було вже давніше віддати ці стрихи — а таких багато — художникам для творчих майстерень?
За словами худождника, він знає багатьох з них, які стоять на черзі у Національній спілці художників, бо не вистачає площ, а поряд пропадають ось такі квадратні метри, інформують ”Вікна”.
Власного інтересу в ідеї Ігор Роп’яник не має, адже обладнав майстерню на власному стриху.