Рідні вже півроку шукають зниклого у зоні АТО Сергія Братівника з Косівщини

Рідні Сергія Братівника з села Шешори Косівського району вже півроку шукають його серед живих чи мертвих. Він – боєць 14 бригади Володимиро-Волинської військової частини 0259.
Переглядів: 324
Сергій Братівник з племінником | Фото: report.if.ua

Батька трьох маленьких дітей Сергія Братівника призвали на службу у лютому минулого року. Востаннє рідні чули його голос 12 серпня. Чоловік зник біля селища Сартана в районі Маріуполя, повідомляють ”Вікна” з посиланням на ”Репортер”.

За словами командиром роти Петра Нагайовського, Сергій був кулеметником, добре стріляв, зауважень не мав, у взводі був неформальним лідером.

«Ми стояли у першому ешелоні – під Сартаною, в районі Маріуполя. Я солдатам наказував, аби по одному не ходили, – розповідає Нагайовський. – Сталося так, що Сергій цей наказ порушив. Вони ходили з хлопцями за сметаною, за два кілометри. Того дня він о 20:00 мав заступати на пост і не з’явився. Хлопці сказали, напевно, пішов у Сартану. Ми його шукали до ранку, шукали й наступного дня».

Про зникнення Братівника поінформовані були всі – місцева міліція, прикордонники, СБУ, фермери – без результату.

«Згідно з законом були оформлені документи про те, що Братівник Сергій самовільно залишив частину і не повернувся, – говорить Петро Нагайовський. – Їх передали у військову прокуратуру. Приходили різні дані, про які я не можу сказати, але жодна інформація не підтвердилася».

Нагайовський говорить, що вони розглядали різні варіанти. Мовляв, через сильну спеку міг отримати сонячний удар, крововилив, інфаркт. Міг прилягти у траві, в соняшниках. Але територія там закрита – замінована.

«Був варіант, що Сергія взяли у полон і він перейшов на бік ворога, але він не міг такого зробити, – впевнений комроти. – Пройшло півроку, до того часу він би себе на тому боці хоч якось проявив. Шукали й серед полонених – також немає. Він залишив усю зброю, документи, всі речі в частині. Нікого досі не можемо допитатися, чи бачили, як він йшов у місто».

Цією справою займаються військова прокуратура та СБУ. Звісно, рідні теж звертаються куди лиш можуть. У вересні минулого року до Івано-Франківська приїздив перший заступник міністра оборони Петро Мехед, то їхали до нього на зустріч, здавали ДНК. Зв’язалися з чернівецькими волонтерами, які шукають зниклих безвісти, зокрема, до Любові Кукурузяк із ГО «Буковина – українському війську». Вона, окрім допомоги військовим, займається і пошуками зниклих. За час бойових дій знайшла до десятка бійців.

«Я шукала Сергія через закарпатських волонтерів-пошуковиків, через дніпропетровських, але поки що – ніяких даних, – говорить пані Люба. – Він є в базі зниклих. Тут дуже складна ситуація. При виході з Іловайська чи з Донецького аеропорту було легше знаходити хлопців, бо хтось бачив, як і де загинув той чи той. Тут складніше, але ми шукаємо».