Перша картина спальні Ван Гога в Арлі, яка нині зберігається в Амстердамі, датована 1888 роком | Фото: life.pravda.com.u Зміну кольору стін на картині було виявлено під час нещодавнього хімічного аналізу, проведеного працівниками Чиказького художнього інституту, повідомляють ”Вікна” з посиланням на ”Українську правду”.
Для рентгенофлуоресцентної спектрограми було взято мікроскопічний фрагмент оригінальної фарби, яка збереглася на звороті полотна. Дослідження показало, що насправді колір фарби, яку обрав Вінсент Ван Гог для стін, був фіолетовим, тоді як світло-волошковим він став у результаті вицвітання пігменту карміну.
”Три чверті пігментів, які ми бачимо у спальні, не існували 80 років тому. Всі вони були новими винаходами хімічної промисловості того часу. Художники використовували жовті кольори, червоні, рожеві. На жаль, багато з них із часом, як ми виявили, змінювали колір”, – зазначила наукова працівниця інституту Франческа Касадіо.
Цікаво, що стіни у спальні Ван Гога у “жовтому будинку” в Арлі на півдні Франції насправді були білого кольору, а фіолетовий колір на картині — це результат авторської інтерпретації, яка може вказувати на його психічний стан у момент малювання.
Якщо Ван Гог обрав для зображення стін у своєму помешканні фіолетовий колір, а не блакитний, це свідчить, як вважають дослідники, про його внутрішню потребу в домашньому затишку і мирній атмосфері.
Із затишком в житті Ван Гога якраз ніколи не складалося: за 37 років свого життя художник устиг змінити 37 помешкань.
”Це дійсно важливе відкриття, оскільки ми знаємо, що стіни були побілені і точно не були фіолетовими, — говорить Касадіо. — В оригіналі амстердамська картина передає відчуття спокою, що доповнюють інші кольори в кімнаті, приміром, жовтий колір стільців”.
Перша картина спальні Ван Гога в Арлі, яка нині зберігається в Амстердамі, датована 1888 роком. Ван Гог настільки любив цю роботу, що після того, як вона постраждала під час повені, створив нову версію, яка нині зберігається в Чиказькому художньому інституті.
Ще одну, зменшену, копію своєї спальні, яка нині перебуває в музеї Орсе в Парижі, він намалював 1889 року — як подарунок для матері й сестри.
Франческа Касадіо припускає, що живопис став для Ван Гога своєрідною арт-терапією в непростий період його життя.
До міста Арль на півдні Франції Вінсент Ван Гог, захоплений красою місцевих краєвидів, переїхав 1888 року. Згодом він запросив пожити в Арлі художника Поля Ґоґена, який був не лише його другом, а й учителем — Ґоґен учив Ван Гога техніці малювання “з пам’яті”.
Але в сусідніх кімнатах у “жовтому бідинку” в Арлі художники прожили лише кілька місяців — доки не почала прогресувати психічна хвороба Ван Гога і він не накинувся на свого друга із лезом — тим самим, яким згодом Ван Гог відрізав частину свого лівого вуха.
За якийсь час художник опинився у психіатричній лікарні Сен-Ремі-де-Прованс. Туди ж він попросив брата Тео привезти його “Спальню в Арлі” — свою найкращу роботу цього періоду його творчості, як вважав сам Ван Гог.
На двох наступних зображеннях спальні в Арлі 1889 року кольори стін стають ще пригніченішими.
”Усе змінилося в житті художника, і це знайшло відображення в його роботі”, — висновує Франческа Касадіо. За рік художник помер від епілептичного нападу.
На основі нових досліджень спеціалісти Чиказького художнього інституту створили цифрову модель кімнати Ван Гога в Арлі, в якій відтворені її оригінальні кольори. Ця комп’ютерна візуалізація є частиною масштабної виставки робіт голландського художника, яка відкрилася в інституті 14 лютого і триватиме до травня, пише BBC.
В рамках цієї експозиції представлені всі три картини із зображенням спальні Ван Гога в “жовтому будинку” — вдруге з моменту їхнього створення.
Аби привернути увагу до виставки, в одному з будинків Чикаго також було відтворено кімнату Ван Гога в Арлі. Відчути атмосферу, в якій жив і творив художник наприкінці свого життя, кожен охочий може за 10 доларів — саме стільки коштує доба оренди арт-помешкання.
