”Чоловік отримав це житло від ЖЕО, воно вже тоді було ветхим. У 2004 році нас там зареєстрували, чоловік працював у ЖЕО №8, звідти пішов по інвалідності на пенсію, він інвалід II групи. Ми там проживали доти, поки могли робити ремонт. Ми звернулися до суду, коли вже нічого не могли з цим житлом зробити. Під час розгляду справи у суді житло було визнане аварійним”, – розповідає Параска Грижак.
В аварійній квартирі, окрім пані Параски з чоловіком, прописані четверо дітей та троє малолітніх онуків, повідомляють ”Вікна” з посиланням на ”Курс”.
17 жовтня 2013 року Івано-Франківський міський суд зобов’язав виконком надати родині благоустроєне житлове приміщення, яке б відповідало вимогам чинного законодавства.
На вимогу виконавчого комітету Івано-Франківський міський суд ухвалою від 11 червня 2014 роз’яснив, що житлове приміщення, яке повинен надати виконавчий комітет, має відповідати всім вимогам чинного законодавства та враховувати вимоги ст.ст. 47 та 50 ЖК України.
Зокрема, ст. 47 ЖКУ передбачає, що норма житлової площі встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу. А ст. 50 регламентує вимоги до житлових приміщень, що надаються громадянам. Також не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев’ять років, крім подружжя, а також заселення квартири, збудованої для однієї сім’ї, двома і більше сім’ями. Особам похилого віку, а за висновком лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям інвалідів і хворих, на їхнє прохання, житлові приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.
Під час судового розгляду цієї справи родину відселили у комунальний готель “Бандерштадт”. Коли рішення суду вступило в законну силу, міська рада звернулася до суду з проханням про роз’яснення судового рішення. Відтак неодноразово зверталася до суду то з проханням про відстрочку виконання рішення, то про визнання частини виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, то про виправлення нібито допущеної описки в ухвалі суду про роз’яснення судового рішення, а родинам Грижак, Грабовських та Мельник давала відписки, що у житловому фонді міськради відсутнє житло, яке б відповідало вимогам чинного законодавства.
”За той час, що нас відселили в готель, ніхто з чиновників не приїхав подивитися, як ми там проживаємо. Нас поселили у найгірші кімнати на третій поверх, де останній ремонт робили у 80-х роках”, – розповідає Параска Грижак.
Зрештою, у листопаді минулого року виконком прийняв рішення надати трьом сім’ям двокімнатну квартиру житловою площею 29,7 кв. м на вулиці Симоненка, 2. Грижакам запропонували прийти у відділ обліку та розподілу житла за ордером на вселення.
”Так, всі три сім’ї зараз хочуть запхати у 29 квадратів. Це виходить по 3,3 кв. метри на одного, – обурюється Параска Грижак. – Ми не відмовляємося від цього житла, але й не погоджуємося”.
Жінка пояснює, що запропоноване житло не відповідає рішенню суду, чинному законодавству та ст.ст. 47, 50 ЖК України.
”Як три різні сім’ї з різностатевими дітьми, старшими за дев’ять років, можуть проживати у двох кімнатах? Крім того, дана двокімнатна квартира на п’ятому поверсі у будинку без ліфта, а чоловік Грижак Іван є інвалідом другої групи і просто фізично не зможе добиратися до своєї квартири. Ми хочемо, щоб міська влада врахувала всі ці обставини при наданні нам житла та належно виконала рішення суду”, – каже пані Параска.
Люди продовжують вести листування з виконавчим комітетом. Нещодавно вони отримали постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з нібито виконанням рішення суду та збираються оскаржувати її у суді.
