«Хоча спочатку ця жінка вела не дуже добре життя, — розповідає священик Олександр Заєць., — і навіть хотіла спокусити святого Мартиніана, який з 18 років поселився в пустелі поблизу міста Кесарії Палестинської. Тут він пробув майже не розмовляючи, аж 25 років. За це він був наділений Богом даром зцілювати різні хвороби. Але Зоя побилася з розбійниками об заклад, що спокусить святого Мартиніана, слава про добродійне життя якого розповсюдилася по місту. Вона прийшла до нього вночі, переодягнувшись у чоловічий одяг. «Мандрівник» попросився переночувати. Святий впустив Зою».
Тоді жінка переодягнулася в дорогий одяг і стала спокушати подвижника, пишуть ”Вікна”.
Мартиніан вийшов з келії, запалив багаття і став босими ногами на палаюче вугілля та сказав: «Важко тобі, Мартиніане, терпіти цей тимчасовий вогонь, як же ти терпітимеш вічний вогонь, приготований тобі дияволом?»
Зоя, вражена цим, розкаялася і кинулася до святого та просила святого порятунку для її душі.
За настановою Мартиніа Зоя пішла до Вифлєєму, в монастир святої Павли, де в молитвах і пості прожила 12 років.
Сьогодні іконку святої Зої дружини дають чоловікам, які від’їжджають на заробітки. Вважається, що цей образок оберігатиме від подружньої зради. А в цей час дружини моляться до святої, аби вона вберегла їхніх коханих від розлучниць.
