"Для мене було завдання зробити Стуса, якщо хочете, то антиподом того Шевченка, який домінував дуже довго в народни Вперше виставу презентували в Івано-Франківську ще у січні, інформує “Курс”.
Режисер вистави Тарас Бенюк каже, що важливо, щоб оцінку виставі дали глядачі. Її готували не “під дату”, а вона йшла в акторів від душі, коли вони зрозуміли, що не можуть цього не зробити.
На виставу театралів надихнула книга Дмитра Стуса “Василь Стус: життя як творчість”. Син відомого поета-шістдесятника сьогодні переглядає виставу вперше. Він раніше консультував режиссера та давав свої зауваження.
”Для мене було завдання зробити Стуса, якщо хочете, то антиподом того Шевченка, який домінував дуже довго в народницькому каноні. Як на мене, справжнє мистецтво живе тоді, коли відповідає на наші сьогоденні потреби. Коли воно є для нас актуальним, коли допомагає десь не скласти руки та відстоювати свою позицію, хоча весь світ проти, десь залишитись самим собою, а десь не збитись на підлість, хоча це здається простіше і вигідніше, тобто зберегти у собі людськість”, – розповів Дмитро Стус.
Він зазначив, що чимало інтерпритацій постаті батька він сприймає важко, але це не має значення. Важливо, щоб інтерпритації взагалі були, оскільки це означатиме, що це цікавить людей. Зачепив і проблему гуманітарної кризи в Україні.
”Як на мене, більше двох років в Україні триває гуманітарна катастрофа. Я це сприймаю як катастрофічну кризу еліт і поразку еліт, в першу чергу політичних, фінансових, які зробили свої висновки. Але це і криза гуманітарних еліт. 25 років ми не розбудовували власний простір”, – зазначив Дмитро Стус.
Він підкреслив, що, на жаль, чимало вихідців з України можуть реалізувати себе в російському кінематографі. Через це потрібно створювати умови в українському просторі, і в Івано-Франківську зокрема, щоб талановиті люди могли проявити себе на користь нашій державі. Проблемою є також те, що українська культура не пропагується за кордоном, у це не вкладаються ніякі кошти, тому і світ про нас не знає.
Як повідомляли ”Вікна”, в Івано-Франківську показали виставу-експеримент про українського поета.
Удар ногою в груди, слідчий збиває Стуса на підлогу і б’є. Це остання сцена вистави «Стус». Здається, то не слідчий б’є українського поета, дисидента, а радянська система душить те, що ще залишилося вільного в окупованих Московією і зрадянщених республіках.
