Забужко розповіла про Одесу і Шухевича У своєму Facebook Оксана Забужко написала:
”До річниці смерти Шухевича пошта принесла одну з моїх улюблених одеських історій: як у 1990-ті загнані мером у кут (буквально, тобто на ріг!)) старі гебісти змушені були вибирати собі адресу між Єврейською й Шухевича)). Були часи...
(А торік, подумалось, уже загнана в кут, за всі ці роки, Одеса змушена була вибирати собі мера з-поміж двох гебістів, свого й привозного((, - неминучий результат майже 2-х десятиліть “гібридної війни”, і кінець їй іще не скоро...)
Взагалі, як здумати, на хвилиночку, яку силу грошей було вгачено за всі ті минулі роки в “русскомірную Одесу”, то справді дивом дивуєшся - як це місто змогло в 2014-му самотужки відбитись од “русскойвєсни” (де набралось “бандєровского духа”?))) - тим самим, само того не знавши, закрити ворогу головну стратегічну артерію “Ростов - Одеса” і не пустити “на Тирасполь і далі” (про те, що по Кишиневу 1.05.2014 вже бігали напоготові “добровольці” з колорадськими лентами, знаю від молдавських колеґ!). Голіруч і наосліп, без плану й керівництва, на самому народногнівному “Пшлівон!” зірвати Чекістану роками підготовлювану спецоперацію (а з нею, по факту, й цілий “бліцкріґ”!), - такого не тільки Путін від Одеси не сподівався, воно й в Україні - хто б подумати міг: просто місто-фортеця виявилось! (А нам, бач, весь час втирали - то Катєріна, то Юморіна... ))
А воно ж таки фортеця родом, ага)). І дух Головнокомандувача УПА теж десь над ним витає - і береже (дарма що ім’я з топоніміки стерли!). Він-бо також любив це місто - йому, бізнесменові й музикантові, поліглотові й воєнному генію, чоловіку, який “з коліна”, коштом власної фірми (”Фама” Шухевичів, нагадую, належала до топу рекламних аґенцій Польщі!), зумів створити найпотужнішу в Європі армію Опору, - словом, ідеальному, за всіма параметрами, голівудському героєві (куди там Джеймсу Бонду!), - Одеса була акурат “в масть”: енгармонійна по духу. Не дивно, що він тут одужав (коли вдавав із себе в санаторії радянського офіцера))).
Нехай і далі береже. І Одесу, і всіх нас - всю соборну Україну. Історія 20-го століття залишила нам небагато геніїв - тих, котрі встигли здійснити свою місію. Роман Шухевич - якраз один із тих небагатьох: з тих, хто самотужки змінив хід історії. І не тільки української...
Коли ми його зрозумієм - ми навчимось перемагати. Вже не стихійно, не наосліп, не “ривком”. А - на довгу дистанцію: ту, яка й зі смертю людини не кінчається.
Пора вже...