«Найчастіше палять траву в Тисменицькому, Коломийському та Галицькому районах, — каже Христина Перцович, начальник прес-служби ДСНС в Івано-Франківській області, інформують ”Вікна”.
Буває, що за добу на гасіння трави виїжджають від 13-ти до 20-ти разів. Зрештою, це бездумне нищення природи, адже при спалюванні трави нищиться земля, там протягом щойнаменше двох років нічого не ростиме, гинуть дрібні звірі. Часто вогонь перекидається на обійстя, що поблизу, городи, а минулого року при спалюванні трави загинула людина. Особливо небезпечно палити траву поблизу торфовищ, тоді може виникнути загорання, яке не можна загасити протягом кількох днів, а той тижнів».
Та скільки би пожежники не застерігали, не пояснювали та не просили, люди й надалі продовжують палити суху траву. Щоби трохи всовістити недбальців, на допомогу покликали священиків. За словами Христини Перцович, пожежники залишають служителями церкви спеціальні листівки, які ті зачитують до чи після проповідей. Також і від себе панотці закликають не завдавати шкоди природі.
«Бездумно нищити природу, випалювати землю, прирікати на смерть дрібних звіряток, які мучаться у вогні — гріх, — говорить отець Володимир Гринишин, адміністратор храму святого Миколая міста Тисмениця. — Про це сказано в кількох місцях святого Письма, про це наголошує екологічна доктрина церкви. Коли пожежники просять, і не лише тоді, я говорю про це на проповідях, залишаю спеціальні листівки на дошці оголошень, а в часі Великого Посту ми проводимо спеціальну тематичну екологічну хресну дорогу».
