У Калуші «Карітас» допомагає родині невиліковно хворого Мирослава Бабія. ФОТО

Тяжка недуга, раптова інвалідність, повна чи часткова втрата мобільності, страшний діагноз лікарів, несприятливий прогноз на одужання – все це є причиною поступової втрати контакту хворої людини з довкіллям та суспільством. Продовжуючи реалізацію проекту «Паліативна допомога в м.Івано-Франківську», працівники «Карітасу» намагаються всесторонньо допомогти долати труднощі, спричинені невиліковною хворобою, як хворим, так і їхнім рідним.
Переглядів: 174
Для підопічних та їхніх родичів провели психотерапевтичне групове заняття «Формування позитивної життєвої позиції

Хвора людина має право на лікування в стаціонарах, проте невиліковно хворі люди здебільшого хочуть бути в рідній домівці та відчувати підтримку і допомогу з боку найдорожчих людей, які допоможуть подолати всі труднощі та фізичні вади. Тому процес спілкування для них є важливим елементом повернення хворого до життєвих реалій. В таких ситуаціях родичам, які доглядають цих важкохворих людей, теж дуже потрібна підтримка, увага та розрада. Щоби максимально допомогти хворим та їхнім родичам, у «Карітасі» залучають лікарів, медичних сестер, соціальних працівників, психологів, духівника, які надають широкий спектр медико-соціальних послуг для підопічних проекту, інформують ”Вікна”.


Для підопічних та їхніх родичів провели психотерапевтичне групове заняття  «Формування позитивної життєвої позиції», в якому взяли участь 10 осіб, з них четверо — набувачів проекту та шестеро — родичів, які доглядають важкохворих. Тренер намагалась навчати учасників знаходити в негативному позитивне. Використовуючи притчі та тематичні вправи, вона переконували присутніх у тому, що бути скептиком – це неправильно, а тому треба знайти в собі силу, переосмислити своє прожите життя, свою проблему, знайти собі джерело для наповнення спустошеної душі та оптимістично сприймати все, що відбувається.



«…Тяжке випробування і горе випало на мене і нашу родину. 8.02.2013 року мого чоловіка Бабія Мирослава Теодоровича, 1934 року народження (проживає в м. Калуш, вул.Б. Хмельницького, 54) було прооперовано з приводу раку дистального відділу сигмовидної кишки з виведенням колостоми. Потрібно було мати калоприймача, навчитися доглядати за ним, а плюс медикаментами і т. д. З часом все дорожчало, а ми — пенсіонери. Від знайомого довідались про благодійний фонд «Карітас Івано-Франківської УГКЦ», який надає цю допомогу безкоштовно. І ось з червня 2014 року ми користуємось його допомогою. Хочу висловити щиру подяку як засновникам цього фонду, так і його співробітникам, особливо лікарю Ользі Прокопівні. Крім так важливої для нас матеріальної допомоги (калоприймачі, медикаменти, продукти), вони, як ангели-охоронці, підтримують нас морально. Їх співчуття та турбота, поради для хворих і їхніх родин, співбесіди з кваліфікованими психологом теж дуже допомагають нам пережити як моральні так і матеріальні труднощі, за що ми Вам всім щиро вдячні», — від імені пацієнта та всієї родини дякує дружина хворого Світлана Бабій.