Ілюстрація. Продавці кажуть, що і за 20 гривень ніхто екологічних віників брати не хоче | Фото: gazeta.ua — Я безробітний, мені ще рік до пенсії. То за що я маю жити? Це хоть на хліб і на сигарети! Треба піти в ліс, нарізати берези, зробити, почистити, ручку зробити. То і за 20 не хотєт брати, люди не мают грошей! — розповідає Ярослав, продавець віників
Більшість продавців віників коментувати будь-що на камеру відмовляються. Відвертаються спинами і просто мовчать. А хтось виправдовується: мовляв, заробляти у такий спосіб змушені не від доброго життя. А таке буття, очевидно, їх дістало, інформують ”Вікна” з посиланням на “3 студію”.
— Дякувати Богу і нашому правітєльству... Ви краще підіт пенсіонерів попитайте? Як Порошенко з Яценюком довели нас до ручки, що дальше нема куда! Газ, світло, всьо росте, а їсти щось треба! — кажуть продавці.
На кожній придорожній точці – віників небагато. По п’ять штук в середньому. Продавці віників запевняють: шкоди природі вони не завдають.
— З колгоспу дали пай, там засіялисі берези молоді, а ми її зрізуємо і робим віники. Ми не нищим, я собі на своїм паю, — переконує Анна Коцаба, продавець віників.
Баба Анна більш говірка. Бо боятися їй, каже, нІчого. Мовляв, не вкрала. 20 гривень за віник, за словами пенсіонерки, — це взагалі «копійки», а наробитися треба. Та й попиту останнім часом на ековіники немає зовсім. Бізнес селянам перебили сучасні пластикові євромітли.
При нагоді баба Анна таки рекламує березову мітлу, зроблену руками її чоловіка. Така екологічно чиста, каже, і добротніша.
Поряд із березовими віниками – дубові. Такі добре годяться для лазні. А ще – лозові кошики, березовий сік, первоцвіти і глиняний посуд. Ось, зрештою, і все, що приносить до сімейного бюджету селян бодай якийсь прибуток.
