Печений хрестик для ниви. Сьогодні — початок Середопістя

«Це четверта середа Великого посту, — каже столичний етнограф Володимир Коваль. — За церковною традицією, передує цьому тижню Хрестопоклонна неділя. У цей день хрест виносять на середину храму для поклоніння. Ця нагадує про те,  що Ісус Христос відпокутував усі гріхи людства. А в середу четвертого тижня посту до Великодня залишається половина днів. У Центральній Україні існує повір’я, що коли прислухатися опівночі, то можна навіть почути сильний хруст, це «піст ламається». Хто це звук почує, протягом року не хворітиме. І ніколи ніякої кістки не зламає».

У середопістя господині пекли пісне обрядове печиво у вигляді хреста. Його  поливали  медом і посипали маком. Тримали це печиво до того часу, коли їхали в поле сіяти яровину. Перед тим як зробити засів, сівачі з’їдали по коржику, а один коржик клали на ріллю й обсівали «на добрі сходи і щедрий врожай», просили Бога також дати сили  для праці і людям і коням, які землю обробляли, інформують ”Вікна”.

Походження цього обряду, за словами Володимира Коваля,  дуже давнє і пов’язане, скоріш за все, з уявленнями прадавніх хліборобів. Вони у формі хреста уявляли простір,  який оточує людину з усіх боків, тобто з чотирьох сторінк світу. Такий знак зафіксований ще за декілька тисячоліть до виникнення християнства. Як священний символ простору, сонця і вогню хрест із праісторичних часів був амулетом, який оберігав від лиха. Хто носив такий амулет, того ніколи ні з якої сторони не бралося ніщо лихе

Таким чином, обрядове печиво у формі хрестів цілком могло символізувати  замовляння простору та всього, що існує в ньому: людини, землі, тварин, знарядь  праці напередодні весняних робіт. А згодом це тісно переплелося з християнською символікою. Також вважалося також, що ці печива-хрестики  захищали  від багатьох хвороб. А ще після середи у тиждень середопістя  господині починали сіяти сіяли мак, садити розсаду капусти, помідорів.

Як повідомляли “Вікна”, у православних та греко-католиків розпочався Великий піст.