Ірина Червінська розповіла, коли і про що пише, а також поділилася власними літературними вподобаннями | Фото: vsiknygy. На запитання, вважає вона себе поетом чи прозаїком, Ірина Червінська відповідає, що ні тим, ні іншим, швидше — автором текстів, пишуть ”Вікна”.
”У цьому плані я схожа на маятник, який коливається від поезії до прози й назад. Написати справді хороший вірш так само важко, як і хорошу прозу, але й так само легко. Для мене не існує поняття “муки творчості”. Ти створюєш світи, вигадуєш героїв, керуєш ними. Люблю у віршах використовувати терміни, через що натикаюся на нерозуміння. У нас чомусь звикли, що поезія має писатися тільки із застосуванням певного роду лексики, а терміни — це науковий стиль”, — розповіла калушанка в інтерв’ю виданню “Друг читача”.
Ірина Червінська розповіла, що, здебільшого, пише вночі, “коли домашні вже повкладаються в ліжечка й ніхто не відриває від процесу”.
”Щодо віршів — це відбувається спонтанно, у свідомість стукає якесь слово, я відчиняю йому двері, воно тягне за руку наступне — і так створюється вірш. А з прозою все по-іншому: буває, що напишу — зітру — перепишу — знов зітру — знову перепишу… Вважаю, що для написання прози потрібен певний досвід і багато прочитаних книжок як художніх, так і філософії”, — каже вона.
Ірина Червінська днями отримала відзнаку міжнародного конкурсу “Гранослов” у номінації “Поезія”. Стверджує, що це стало для неї несподіванкою і водночас — першою серйозною нагородою.
У планах письмениці — написання бестселера. А людям, які люблять читати, Ірина може порекомендувати твори, які справили враження особисто на неї.
”Є багато книжок, які справили на мене враження. Мені подобаються практично всі романи Чака Паланіка, особливо «Привиди», «Міст» Ієна Бенкса я би хотіла екранізувати, якби була режисером, Рей Бредбері приголомшив своєю філософічністю. Буває, що читаю ненормативну літературу, яку читає мало хто: Монік Віттіг, П’єра Гійота, Ерве Гібера та інших. Щоб зрозуміти ситуацію в нашій країні, прочитайте «Подорож на край ночі» Луї-Фердинанда Селіна, особливо початок, де герой потрапляє на фронт”, — ділиться вона.